<<
>>

Висновки до розділу 1:

1. Дослідження конституційного права особи на правову допомогу необхідно здійснювати, використовуючи весь арсенал методологічних підходів, оскільки жоден окремий метод не здатний цілком охопити предмет пізнання.

Наявність різних методологічних підходів дослідження конституційного права особи на правову допомогу свідчить про те, що це право людини є складним, багатогранним поняттям, важливим у правовій, соціальній державі, а поєднання філософських, загальнонаукових і спеціальних методів надасть можливість об’єктивно, повно й усебічно розкрити його зміст.

2. Методологія дослідження інституту адвокатури в механізмі реалізації права людини і громадянина на правову допомогу є чіткою системою теоретико-правових знань, які використовуються вченими- юристами в якості основних принципів, методів наукового пізнання і конкретних засобів реалізації вимог проведення наукового дослідження інституту адвокатури в в механізмі реалізації права людини і громадянина на правову допомогу.

3. Методологічні засади дослідження інституту адвокатури в механізмі реалізації права людини і громадянина на правову допомогу побудовані на широкому міждисциплінарному підході, що враховує об’єктивні закономірності та досягнення правової науки, загальної філософії, політології, соціології інших наук про людину та суспільство. Практичне застосування такого підходу дозволяє зробити висновок засадничого змісту щодо виключного значення підвищення ефективності діяльності інституту адвокатури в механізмі реалізації права людини і громадянина на правову допомогу шляхом внесення змін та доповнень до чинного конституційного та поточного законодавства України з метою досягнення відповідності правових норм досліджуваного інститут сучасному стану суспільних відносин та вимогам сучасності взагалі.

4. Інститут адвокатури в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина виступає одним із засобів для самообмеження державної влади шляхом створення та активного функціонування незалежного правозахисного інституту, що є активним актором процесу реалізації основної конституційної функції Української держави - реалізація та захист прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури дозволяє їй активно забезпечувати прав не тільки кожної особи, але і усього громадянського суспільства, ефективно реалізувати правозахисну функцію держави шляхом забезпечення належної взаємодії в діяльності органів державної влади та громадянського суспільства.

5. Основними ознаками адвокатури, що розкривають її сутність в механізмі надання правової допомоги є: 1) адвокатура виступає окремим правозахисним інститутом; 2) статус адвокатури спеціально визначений в Конституції України; 3) адвокатура активно взаємодіє з органами державної влади та інститутами громадянського суспільства як рівноправний партнер в механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина; 4) в межах професіонального обов’язку захисту прав та інтересів своїх клієнтів адвокати відіграють суттєву роль у справедливому відправленні правосуддя. Будучи активним учасником механізму правозастосування, займаючи самостійне місце у механізмі правосуддя, адвокатура виконує (повинна виконувати) важливу функцію суспільного контролю у цій сфері.

6. Демократичний характер розвитку сучасного конституційного процесу в Україні створює важливі умови для модернізації інституту адвокатури на конституційному та законодавчому рівні. Досягнення цього можливе, зокрема, шляхом виокремлення розділу “Адвокатура”, в якому було б закріплено організаційно-правові гарантії функціонування досліджуваного інституту. Як альтернатива на сьогоднішній день, доцільним є також викладення ч. 2 ст. 59 Основного Закону України в наступній редакції:

“Представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді в окремих категоріях справ. Представництво інтересів осіб в інших державних органах та надання правової допомоги здійснюється особами з вищою юридичною освітою”.

<< | >>
Источник: Калинюк Степан Степанович. ІНСТИТУТ АДВОКАТУРИ В МЕХАНІЗМІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ужгород - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 1::

  1. Розділ XXІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
  2. РОЗДІЛ 4 ПРАВО ЄС ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ЗАМОВЛЕНЬ
  3. РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЙОГО ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ ЗЛОЧИНІВ
  4. 1.3. Реалізація кримінальних процесуальних гарантій прав потерпілого при здійсненні досудового розслідування
  5. ВСТУП
  6. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  7. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  8. ВСТУП
  9. Висновки до розділу 2
  10. 2.1. Організаційні та правові проблеми проведення дізнання у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
  11. ВСТУП
  12. 2.1. Захист трудових прав працівників за допомогою міжнародних норм та інституцій
  13. 2.2. Місце громадських організацій у механізмі захисту трудових прав працівників
  14. 2.5 Юридичні наслідки застосування давності
  15. ВСТУП