<<
>>

ВИСНОВКИ

У дослідженні проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає в необхідності обґрунтування теоретичних положень щодо формування та функціонування суду присяжних в Україні, а також розробці практичних рекомендацій з удосконалення практики діяльності суду присяжних.

Отримані в процесі дослідження результати, реалізована його мета та завдання дають підстави прийти до наступних основних висновків:

1. Суд присяжних зіграв значну роль у формуванні сучасних систем кримінальної юстиції, зокрема допомагаючи захищати незалежність судової влади та надаючи значущості самій події судового розгляду. У такий спосіб він, безсумнівно, сприяв зміцненню процесуальних гарантій обвинуваченого, спрявши формуванню моделі змагального судового процесу. У той самий час він посилив засади усності провадження, безпосередності і рівності сторін у здійсненні судового розгляду. Наявність присяжних справила потужний вплив на форми судового розгляду, дослідження у ньому фактів і обставин за допомогою допустимих доказів і забезпечення прав на захист.

2. Доцільним видається поступове запровадження інституту суду присяжних. Можна запропонувати наступну модель участі народу в кримінальному судочинстві України: суд присяжних (у складі трьох професійних суддів та шести присяжних) розглядає справи про особливо тяжкі злочини, а у всіх кримінальних провадженнях у яких може бути призначене покарання понад п’ять років розбавлення волі судовий розгляд здійснюється у складі одного професійного судді та двох присяжних. Така модель участі народу у кримінальному провадженні буде сприяти переважанню непрофесійного елементу у здійсненні правосуддя, підвищенню довіри населення до судової системи та забезпеченню змагальності у кримінальному провадженні

3. В українському законодавстві доцільно запровадити таку модель судоустрійного етапу формування колегії присяжних: на підставі списку виборців адміністративно-територіальної одиниці, на території якої знаходиться суд, орган місцевого самоврядування формує список кандидатів у присяжні, до якого включає осіб, які відповідають вимогам до присяжних.

Вважаємо, що до списку присяжних не повинні також включатися особи, які мають юридичну освіту, оскільки їх участь буде порушувати принцип неупередженості залучення народу до здійснення кримінального судочинства. Після цього даний список передається у відповідний суд для введення цього списку в автоматизовану інформаційну систему, яка відбиратиме з нього присяжних. Список присяжних повинний бути сформований із розрахунку не менше 50 кандидатів у присяжні на кожен місцевий суд.

Даний список повинен бути розміщений на сайті відповідного суду, щоб особи які включені до списку присяжних могли з ним ознайомитись та за наявності підстав подати заяву про їх увільнення від виконання обов’язків присяжних.

4. Для недопущення втручання у роботу присяжного і виключення впливу на його свідомість та зміну думки щодо провадження, яке розглядається, без дозволу головуючого присяжному забороняється спілкування з особами, які не входять до складу суду, щодо суті провадження, процесуальних дій, що здійснюються під час нього.

У зв’язку з цим у судах мають бути створені такі умови, які б дозволяли присяжним виконувати свої функції (місця в залі судового засідання як для основних, так і запасних присяжних, кімнати відпочинку тощо).

5. Реальне забезпечення гарантій незалежності та недоторканності присяжного має передбачати незалежність і недоторканність як від незаконного впливу на них зі сторони злочинних угруповань, інших зацікавлених осіб, а також і зі сторони різних державних, у тому числі правоохоронних структур, а також громадських формувань та засобів масової інформації. Важливою гарантією незалежності та недоторканості, забезпечення їх безпеки та членів їх сімей, нарівні з професійними суддями буде створення Служби судової охорони зі спеціальним статусом.

6. Доцільно запровадити в КПК України право сторін кримінального провадження заявляти по три невмотивованих відводи кандидатам у присяжні. Така процедура розширить змагальність сторін в ході судового розгляду, надасть можливість сформувати об’єктивну та неупереджену колегію присяжних.

Звичайно запровадження права на невмотивані відводи, призведе до внесення змін в процесуальне законодавство в частині кількості осіб, які викликаються в судове засідання. В зв’язку з цим, пропонуємо ч. 1 ст. 285 КПК України викласти у наступній редакції: «Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості п’ятнадцяти осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних». Статтю 387 ч. 4 КПК України доповнити абзацом другим наступного змісту: «Кожна з сторін кримінального провадження має право заявити по три невмотивованих відводи кандидатам у присяжні».

7. Під правовим статусом присяжного потрібно розуміти юридично закріплене становище громадянина, внесеного до списку кандидатів у присяжні і залученого в установленому законом порядку до участі в розгляді судом кримінального провадження відповідно до процедури формування суду присяжних, що реалізується за допомогою наданих КПК України та іншими законами прав і покладених на нього обов’язків.

8. Складнощі в розумінні присяжними як джерела доказів викликають протоколи негласних слідчих (розшукових) дій та матеріали оперативно- розшукових заходів. Це зумовлено специфікою цих матеріалів, зокрема важливо роз’яснити присяжним, з якою метою в протоколах змінено анкетні дані осіб, які брали участь в негласних слідчих (розшукових) діях, щоб усунути будь-які сумніви в достовірності цих документів. Прокурору варто роз’яснити присяжним, загальні умови проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Також складнощі виникають в ході дослідження показань, які давалися в ході досудового розслідування слідчому судді, оскільки суд присяжних безпосередньо не сприймає показання особи.

9. Ч. 5 ст. 391 КПК України викласти в наступній редакції: «У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний роз’яснити присяжним порядок ухвалення і написання рішення»

10. Ч. 2 ст. 391 КПК України в наступній редакції «Вирок виноситься простою більшістю голосів. Для ухвалення обвинувального вироку більшість голосів має включати в себе хоча б один голос професійного судді і один голос присяжного. Для ухвалення виправдувального вироку достатньо більшості голосів присяжних. За цим же принципом вирішується питання про міру покарання та інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку».

11. Потрібно доповнити ч. 2 ст. 31 КПК України абзацом другим наступного змісту: «Кримінальне провадження в апеляційному порядку, у випадку оскарження рішення ухваленого судом присяжних, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів та шести присяжних».

<< | >>
Источник: ВОЛОСКО ІРИНА РОМАНІВНА. СУД ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Львів - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
  2. Стаття 101. Вимоги до висновку експерта
  3. Стаття 102. Вимоги до висновку експерта.
  4. Стаття 98. Вимоги до висновку експерта
  5. ВИСНОВКИ
  6. ВИСНОВКИ
  7. ВИСНОВКИ
  8. Висновки до розділу 1
  9. Висновки до розділу 2
  10. ВИСНОВКИ
  11. Висновки до Розділу 1
  12. Висновки до Розділу 3
  13. Висновки до розділу 1
  14. Висновки до розділу 2
  15. Висновки до розділу 1.
  16. ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ
  17. ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ