Усунення присяжного від участі у судовому розгляді кримінальної справи.

Законодавець передбачив, що присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках: 1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених ч.

У ст. 386 КПК, окрім прав присяжного, передбачені його обов’язки, які він має належно виконувати з метою успішного виконання завдань кримінального провадження. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, має забезпечити кожному право на справедливий, безсторонній суд. Заборони, які містяться у п.п. 3, 4, 5, 6 ст. 386, спрямовані на те, щоб у присяжного формувати його внутрішнє переконання лише на основі тієї інформації, яку він отримає під час судового розгляду, та щоб на нього не чинилося будь-якого тиску і він залишався неупередженим.

Зокрема, присяжний в судовому засіданні зобов’язаний: 1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе; 2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого; 3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду; 4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього; 5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням; 6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Розглянемо кожен з цих обов’язків в контексті усунення присяжного від розгляду справи.

Так, присяжний зобов’язаний правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених КПК або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе. Отримуючи виклик суду про участь у судовому провадженні, присяжний також ознайомлюється з підставами для увільнення його від такої участі та обставинами, що виключають його участь в кримінальному провадженні. У разі з’ясування в ході судового провадження обставин, що виключають участь присяжного, йому заявляється відвід. Присяжний зобов’язаний подавати необхідну інформацію про себе з урахуванням ст. 15 КПК (невтручання в приватне життя).

Незважаючи на те, що присяжний виступає як суддя під час судового розгляду, він повинен дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого. Обов’язок додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого означає, що на присяжного поширюється дія ст.ст. 329-330 КПК, де прописані обов’язки присутніх у залі судового засідання та заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання. У разі невиконання розпорядження головуючого особами, присутніми в судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.

Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, відведеного на відпочинок. Дотримуючись принципу незмінності складу суду (ст. 319 КПК), присяжний зобов’язаний перебувати постійно під час судового розгляду у залі судового засідання. За забезпечення належного порядку під час судового провадження відповідає головуючий і тому всі присутні, в тому числі й присяжні, не мають відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду, оскільки це розцінюється як порушення порядку і розглядається як неповага до суду.

Недопущення спілкування присяжного без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього - обов’язок, спрямований на те щоб унеможливити вплив на нього з боку інших осіб і відповідно в подальшому, щоб забезпечити встановлення об’єктивної істини у справі (встановлення всіх обставин кримінального провадження). Для недопущення втручання у роботу присяжного і виключення впливу на його свідомість та зміну думки щодо провадження, яке розглядається, без дозволу головуючого присяжному забороняється спілкування з особами, які не входять до склад) суду, щодо суті провадження, процесуальних дій, що здійснюються під час нього. У зв’язку з цим у судах

мають бути створені такі умови, які б дозволяли присяжним виконувати свої функції (місця у залі судового засідання як для основних, так і запасних присяжних, кімнати відпочинку тощо).

Присяжному також не належить обов’язок збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням. Обов’язок збирання доказів покладений на сторони кримінального провадження, а присяжний, відповідно до КПК, наділений повноваженнями судді на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.

Обов’язок не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків, полягає в тому, що присяжний, беручи участь у судовому прорідженні, отримує доступ до інформації, розголошення якої може потягти за собою тяжкі наслідки, зокрема у випадку розголошення відомостей про особу, яка взята під захист. У такому разі присяжний за порушення цього обов’язку має понести адміністративну або й кримінальну відповідальність, передбачену ст. 381 КК України.

Кримінальне провадження в Україні декларується як змагальний (сторони самостійне обстоюють свої інтереси і для цього можуть використовувати всі передбачені КПК засоби.

Варто погодитися з думкою, що на сьогодні немає розробленого дієвого механізму контролю за виконанням присяжним своїх обов’язків, особливо тих, що стосуються: заборони його спілкування з особами, що не входять до складу суду, без дозволу головуючого; стосовно суті кримінального

провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього; збирання ним відомостей, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням; розголошування відомостей, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків^[190].

Щодо другої підстави усунення присяжного (наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону) то її застосування викликає чимало запитань. Незрозуміло, які обставини можуть свідчити про втрату присяжним неупередженості, і у чому мають полягати фактичні прояви втрати присяжним неупередженості. Дійсно, рівень такої неупередженості та її втрата є оцінною категорією, яка залежить від наявності ґрунтовних підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду, яка постановляється у нарадчій кімнаті. До таких підстав можна віднести: особисту заяву присяжного головуючому про неможливість нести відповідальність за прийняття остаточного рішення у справі; неможливість дати належну оцінку доказам у справі у зв’язку з явними розбіжностями між присяжними; наявність особистих неприязних відносин з особами, які входять до складу суду; при прийнятті процесуальних рішень (ухвал) у ході судового засідання порушення однакового ставлення до сторін з точки зору позитивно розв’язаних клопотань^[191].

Оцінка втрати присяжним неупередженості реально ускладнюється ще й через те, що майже відсутні гарантії захисту присяжних від незаконного впливу на них. Хоча й в законі прописана заборона будь-якій зі сторін навіть намагатись впливати на присяжних, але й такі саме заборони є щодо прокурорських співробітників, суду, працівників міліції, журналістів,

адвокатів, працівників виборчих комісій. І ці заборони незаконного впливу фактично в Україні не діють, особливо не діє захист від корупційного

195

впливу .

Вважаємо, що перелік підстав для усунення присяжного є не вичерпним, і таким шляхом іде й судова практика застосування підстав для усунення присяжного. Наприклад, в судове засідання присяжний П. тричі не з’являвся, після цього до суду надійшла його заява про усунення його від подальшої участі у розгляді кримінального провадження у зв’язку з тим, що з 10.08.2014 р. по 23.09.2014 р. він перебуває у відпустці за межами України та не має можливості брати участь у судових засіданнях. Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийняв рішення, що у зв’язку із неможливістю присяжного П. виконувати свої обов’язки через поважні причини, його слід усунути від подальшої участі в судовому розгляді кримінального

196

провадження та включити до складу суду запасного присяжного .

Правильною в сучасних умовах, видається практика усунення присяжного у випадку його мобілізації та участі в антитерористичній операції (АТО). Наприклад: до складу суду присяжних, як запасний присяжний, входив Б., який в судове засідання не з’явився у зв’язку з перебуванням у зоні АТО. В судовому засіданні головуючим на обговорення учасників судового розгляду було поставлено питання про можливість усунення Б. від участі у судовому розгляді даного кримінального провадження у зв’язку з вибуттям до зони проведення АТО. Враховуючи цю обставину, судом присяжних було прийнято рішення про його усунення від подальшої участі у судовому

197

розгляді кримінального провадження .

У кожному випадку порушення питання про усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження ^{[192] [193] [194]}

відбувається за ініціативою головуючого.

198

провадження у суді присяжних .

Для прийняття такого рішення суд видаляється до нарадчої кімнати. Рішення про усунення присяжного ухвалюється більшістю від складу суду та оформлюється вмотивованою ухвалою. Варто погодитися з думкою, що це рішення має прийматися всім складом суду (аналогічно як і про відвід суду). Тому присяжний, усунення якого ініціюється також бере участь у голосуванні^{[195] [196], за умови, що він присутній під час судового засідання.}

У разі прийняття рішення про усунення присяжного, він замінюється одним із запасних присяжних, які постійно перебувають у відведених їм місцях у залі судового засідання, в якому розглядається справа, після чого розгляд справи продовжується. Така заміна можлива до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення^[197]. З метою забезпечення всебічного, повного і неупередженого провадження судовий розгляд кримінальної справи в такому випадку розпочинається спочатку.

Якщо запасний присяжний відсутній, обрання нового присяжного відбувається за правилами, визначеними ст. 387 КПК. Після обрання у такому випадку трьох присяжних (один - основний, два - запасні) судовий розгляд розпочинається спочатку.

Якщо відбувається заміна основного присяжного запасним, то додатково відбір запасних присяжних не проводиться.

2.4.