<<
>>

Суд присяжних на українських землях, що входили до складу Польщі.

Слід також окремо зазначити про запровадження інституту суду присяжних у 1921 р. на території тих українських земель, що увійшли до складу Польщі після захоплення частини Правобережної України білополяками в результаті рядянсько-польської війни.

Таке пізнє запровадження даного інституту пояснюється тим, що Судові статути 20 листопада 1864 р. були введені в дію у Царстві Польському лише у 1875 р., однак положення про суд присяжних там не мали чинності. Суд присяжних було введено на основі Конституції Польщі 1921 р. і Закону про устрій загальних судів 1928 р.

Відповідно до арт. 18 тодішнього КПК Польщі окружний суд розглядає усі справи, які не належать до компетенції інших судів. Хоча сам КПК Польщі не встановлював конкретних категорій справ підсудних окружним судам, він передбачав, які справи підсудні міським судам (арт. 15). Таким чином, на підставі систематичного тлумачення, можна стверджувати, що окружним судам були підсудні справи про злочини, за які могли бути призначене покарання понад два роки позбавлення волі.

Окружний суд розглядав справи за участі судді та присяжних, які діяли як «трибунал присяглих». Компетенція суду присяжних, як зазначали тогочасні науковці, була доволі обмежена, зокрема розгляд злочинів, за які могли бути призначене покарання понад десять років позбавлення волі. Крім того, до

• 37

компетенції суду присяжних належали злочини «..які закон уважає за політичні» .

На відміну від інших категорій справ, в ході розгляду справи в суді присяжних участь підсудного була обов’язковою (арт. 394).

Як обґрунтовано зазначав Л. Ганкевич, «провідною ідеєю судів присяжних є те, що коли в державі є і найновітніше законодавство, що відповідає найбільше духові часу, то й тоді для деякого роду злочинів є конче потрібні суди присяжних. Є деякі злочини, а головно політичні, тобто такі, що повстають з ідейних мотивів, де не можна в’язати суддям рук, чи краще совість мертвою буквою закону.

В цих справах треба дати якнайширше поле совісті, громадянській совісті, при осуджуванні вини того роду злочину. А що ж говорити про державу, яка має застаріле, не своє, чуже цілком, невідповідаюче вимогам і духові часу законодавство?» .

Проблемою тогочасних судів присяжних було те, що до складу лави присяжних, як правило, входили поляки та євреї, а українців майже ніколи не було в складі присяжних. В зв’язку з цим, як зазначали тогочасні науковці « і тут на перший план вибивається справа мови. Дуже часто присяжні судді не розуміють, чи не хочуть розуміти української мови. Це трагедія для обвинуваченого і його оборонця. І представте собі українця захисника, що, разом зі своїм народом, бореться за права рідної мови, коли по пристрасній і повній темпераменту промові прокуратора звертається до захисника делегація присяжних суддів з проханням, щоби говорив по польськи, якщо йому справді залежить на долі його клієнта (якому після вироку загрожує смертна кара)?»[38] [39].

Дискусія про доцільність та недоцільність судів присяжних набула значного резонансу в польській юридичній спільності. Підсумки її було підведено на ІІІ Міжнародному конгресі з кримінального права, який послугував поштовхом до повної ліквідації судів присяжних в Польщі. Як зазначав Л.Ганевич, «без сумніву найгарячіші спори викликала справа судівництва присяжних, його реформи, або взагалі скасування^Французи, фанатичні прихильники такого судівництва розпочали запеклі дискусії з італійцями, які запровадили у себе_лавничі суди (суди шефеннів - курсив мій -

І.В. ). Аргументи одних не переконали інших, а результатом дискусії стала резолюція конгресу: видається доцільним, щоб суди присяжних залишились там, де відповідають правовій традиції народу, а в інших державах, які не_знають судівництва присяжних, з огляду на недоліки цієї інституції мають бути замінені лавничими судами, при чому кількість лавників має бути щонайменше в два рази більша від коронних суддів. Лавничий суд орікав би одночасно про вину та кару на противагу до суду присяжних, що орікає тільки

40

вину .

Остаточно інститут суду присяжних на українських землях, що входили до складу Польщі, було скасовано Законом про судоустрій Польщі 1937 р[40] [41].

1.1.4.

<< | >>
Источник: ВОЛОСКО ІРИНА РОМАНІВНА. СУД ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Львів - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме Суд присяжних на українських землях, що входили до складу Польщі.:

  1. 1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників
  2. ЗМІСТ
  3. Суд присяжних на українських землях, що входили до складу Польщі.
  4. Участь народу в кримінальному судочинстві в радянський період
  5. Висновки до Розділу 1