2.2. Структура єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.

Структура єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників складається з таких елементів як: мета, принципи, правові форми підвищення кваліфікації.

Відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України від 15 вересня 2014 року № 2гн «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» підвищення кваліфікації є службовим обов’язком прокурорів та слідчих [95].

Отже, метою єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько- слідчих працівників є у оновлення та розвиток умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності прокурора, вивчення позитивного досвіду тощо.

Основні принципи єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників виражають сутність і соціальне значення даного соціально-правового інституту.

Обґрунтування принципів системи підвищення кваліфікації прокурорів є необхідним основоположним чинником належної реалізації системи підвищення кваліфікації прокурорів, що пояснюється потребою державного, суспільного й відомчого інтересу.

Відповідно до концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, яка ґрунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», Указах Президента України від 23 лютого 2000 року №276 «Про першочергові заходи щодо реалізації «Послання Президента України до Верховної Ради України», Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), державних стандартах освіти, нормативно-правових актах чинного законодавства України з питань освіти і науки та іншими нормативно- правовими актами, основними принципами організації системи післядипломної освіти є:

- гуманізація, демократизація, науковість, єдність, комплексність, диференціація, інтеграція, неперервність та наскрізність;

- органічна єдність із системою підготовки фахівців, зв’язок з процесом ринкових перетворень, різних форм власності і господарювання, реструктуризацією економіки;

- орієнтація на актуальні та перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;

- відповідність державним вимогам та освітнім стандартам; впровадження модульної системи навчання з урахуванням індивідуального підходу до кожної особи та за потребою.

Окремі принципи - науковості, гуманізму, демократизму, послідовності, актуальності, інноваційності, безперервності та незалежності від втручання будь-яких політичних партій, рухів, інших громадських і релігійних організацій, визначені у Положенні про організацію навчального процесу в Національній академії прокуратури України [120].

На основі наукового аналізу зазначаємо, що принципи системи підвищення кваліфікації прокурорів є основними закономірностями, що визначають певну систему вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність. Принципи визначають зміст, форми організації та методи навчання.

Основними принципами підвищення кваліфікації прокурорів є принцип: єдності, ступеневості навчання, зв’язку теорії з практикою, диференціації, планування, системності та послідовності, індивідуального навчання, колективного (спільного) навчання, виховного і розвиваючого характеру навчання, науковості, безперервності навчання, обов’язковості навчання зумовлюється у нормативному, випереджального характеру, встановлення взаємних прав, обов’язків і відповідальності прокурорів, взаємозв’язку результатів навчання й просування по службі, державного управління й координації функціонування підвищення кваліфікації.

Принцип єдності означає існування єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, яка є складовою державної кадрової політики в органах прокуратури України, що визначається Верховною Радою України, Генеральною прокуратурою України. Єдність системи забезпечується єдиною правовою базою. Підвищення кваліфікації являє собою окрему ланку в системі кадрового забезпечення та діяльності органів прокуратури.

Наступним принципом підвищення кваліфікації прокурорів є ступеневість навчання - у системі підвищення кваліфікації застосовують декілька рівнів навчання. Ступеневість навчання передбачає наявність декілька програм навчання в залежності від стажу роботи, посади та форми навчання. Наприклад, організація підвищення кваліфікації молодих спеціалістів, резервістів, вперше призначених прокурорів є індивідуальним для кожного потоку слухачів.

На думку А.Ф Смирнова, реалізація принципу ступневості дозволяє забезпечити цілеспрямованість навчання [163].

Принцип зв’язку теорії з практикою як і всі інші дидактичні принципи, визначає цілу низку вимог до змісту, методів, засобів, організаційних форм навчання і до самого процесу навчання. Наприклад, відповідно до наказу Генерального прокурора України від 30 грудня 2010 року №1/2гн, визначено проведення навчальних семінарів та інших заходів щодо підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників прокуратур районів у місті шляхом проведення занять, пов’язуючи навчання з практичною діяльністю.

Слід зазначити, що вказаний принцип забезпечується також проведенням оперативних нарад Генеральної прокуратури України за участю заступників Генерального прокурора України і приділяється особлива увага питанням впровадження в практичну діяльність підпорядкованих прокуратур

позитивного досвіду, нових форм і методів роботи. Наприклад, центральний апарат органів прокуратури разом із Національною академією прокуратури України, відповідно до протоколу оперативної наради за участі керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, Національної академії прокуратури України від 3 грудня 2010 року, сформулював інформацію щодо визначення переліку методичних рекомендацій, які необхідно оновити або розробити з подальшим направленням на розгляд науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України [146].

Також, для забезпечення вказаного принципу за кожним галузевим структурним підрозділом Генеральної прокуратури України закріплюють наукових та науково-педагогічних працівників Національної академії прокуратури України з метою координації діяльності з методичного забезпечення прокурорсько-слідчих працівників [97].

Крім того, до прокуратур постійно надсилаються листи про позитивний досвід роботи для ознайомлення та вивчення прокурорсько-слідчим працівникам, які також мають характер підвищення теоретично-практичного рівня прокурорів. Правильно поєднати теорію з практикою можна лише за умови систематичного наукового забезпечення професійного навчання

Важливим, на нашу думку, принципом системи підвищення кваліфікації є принцип диференціації.

Організаційним принципом підвищення кваліфікації є принцип планування. Плануванню підлягають періоди навчання, потоки слухачів, робочі навчальні плани, форми навчання та навчальні заходи. При плануванні періодів навчання встановлюються строки навчання для кожного потоку прокурорських

працівників. Календарний план навчання та план набору слухачів на півріччя розробляє Г оловне управління кадрового забезпечення Генеральної

прокуратури України і не пізніше як за місяць до початку навчання надсилає його до Національної академії прокуратури України, прокуратур, що складають списки працівників, які будуть направлені на навчання.

Принцип системності та послідовності включає постійну роботу над собою, а саме проходження самостійного навчання, опору на пройдене та отримане на практиці при вивченні нового, розгляд нового матеріалу частинами, фіксування уваги прокурорів на основних проблемах та актуальних питаннях практичної діяльності.

Принцип індивідуального навчання забезпечується наданням

індивідуальних завдань з окремих питань прокурорської діяльності, які надаються відповідними керівниками, у тому числі за рекомендаціями атестаційних комісій, працівникам зі стажем роботи до трьох років, а також зарахованим до кадрового резерву для висунення на керівні посади та працівникам, які допускають недоліки в роботі.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що індивідуальне завдання повинно бути змістовним, з чітко окресленими діями, які повинен виконати працівник. А головне - бути спрямованим на набуття певного позитивного досвіду та необхідних навиків для професійної діяльності.

Принцип колективного (спільного) навчання. Принцип колективного (спільного) навчання реалізується завдяки проведенню інформаційних навчальних заходів для прокурорсько-слідчих працівників міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, а також для працівників апаратів прокуратур обласного рівня. Метою спільного (колективного) навчання є систематичне інформування прокурорів про нове законодавство України, обговорення практики його застосування, поглиблення знань та одержання нових навичок для вирішення поточних проблемних питань прокурорської діяльності.

Принцип виховного і розвиваючого характеру навчання має бути направлений на всебічний розвиток та виховання здібностей до самоосвіти та навчання новому у процесі повсякденної практичної діяльності. А також вивчення та виховання етичної поведінки прокурорів під час виконання їх функціональних посадових обов’язків.

Принцип науковості забезпечується науковими та науково-педагогічними працівниками Національної академії прокуратури України, які здійснюють значну кількість фундаментальних та прикладних досліджень, результати яких постійно опубліковуються у монографіях, навчальних та науково-практичних посібниках, наукових статтях і тезах, збірниках науково-практичних конференцій. Наукові розробки вчених використовуються при реалізації всіх напрямів прокурорської діяльності. Водночас з фундаментальними

теоретичними дослідженнями вчені Науково-дослідного інституту та науково- педагогічні працівники Національної академії прокуратури України

здійснюють підготовку методичних рекомендацій для практичних працівників, які проходять рецензування у відповідних управліннях Генеральної прокуратури України та у подальшому схвалюються на засіданнях науково- методичної ради при Генеральній прокуратурі України.

Крім того, існуюча система підвищення кваліфікації прокурорсько- слідчого працівника відповідає принципу безперервності навчання. Прокурор незалежно від стажу роботи та посади зобов’язаний постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію.

Прокурорські працівники повинні постійно вивчати зміни законодавства та формувати більш сучасні та ефективні методи, форми прокурорського нагляду. Зміст прокурорської діяльності визначає необхідність постійного підвищення кваліфікації [163].

Принцип обов’язковості навчання зумовлюється у нормативному закріпленні обов’язковості проходження підвищення кваліфікації. Прокурорсько-слідчий працівник має право підвищувати свій професійний рівень і обов’язок підвищувати свою професійну кваліфікацію. Окрім цього планування і проходження службової кар’єри прокурорсько-слідчого працівника безпосередньо та органічно пов’язані із обов’язковим та безперервним навчанням та підвищенням професійного рівня, професійним розвитком та службовим просуванням. Обов’язковість означає, що прокурорсько-слідчий працівник повинен не рідше одного разу на п'ять років проходити підвищення кваліфікації, а безперервність проявляється в тому, що між обов'язковими строками навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів він повинен постійно працювати самостійно над підвищенням свого професійного рівня. Цей принцип спрямований на досягнення мети якісного рівня прокурорсько-слідчих працівників.

Принцип випереджального характеру заснований на засвоєнні сучасних досягнень юридичної науки та позитивного досвіду прокурорсько-слідчої практики, на використанні сучасних форм і методів в процесі постійної та безперервної освіти.

Розвиток законодавства, суспільних відносин, юридичної науки та правозастосовчої практики у сучасному світі настільки стрімке, що теорії, концепції, погляди, форми та методи, що є передовими сьогодні, завтра можуть бути значною мірою застарілими. Вказаний принцип обумовлюється особливостями професійної діяльності та посадовими обов'язками прокурорів.

На нашу думку, професіоналізм і компетентність прокурорів залежать від вміння аналізувати, прогнозувати та стратегічно мислити, своєчасно враховувати динаміку змін, які відбуваються в правотворчій діяльності держави. А це може забезпечити тільки шляхом планування та реалізації навчальних програм навчання з випереджувальним характером. Випереджальний характер навчання досягається впровадженням в навчальний процес окремих форм занять: проблемних та оглядово-перспективних лекцій, круглих столів, майстер-класів, які проводять практикуючі прокурори високого фахового рівня. Змістовне наповнення цих форм занять носять випереджальний характер, оскільки здійснюються з урахуванням змінюваності законодавства спрямованого на певне випередження потреб практики. Підвищення кваліфікації прокурорів проводиться саме з таких позицій, обумовлених змістом перетворень у правовому просторі держави, у яких все більше зростає роль особистісного фактору, наукових знань, професіональної компетентності прокурорів.

Принцип встановлення взаємних прав, обов’язків і відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, органів прокуратури у сфері підвищення кваліфікації прокурорів, обумовлюється тим, що на органи прокуратури України покладається обов’язок надати прокурору можливість та умови: підвищувати свій професійний рівень; реалізовувати своє право на просування по службі за результатами підвищення професійного рівня; перебувати у резерві на заміщення більш високої посади. Водночас, обов’язком прокурора є підвищення свого професійного рівня та підвищення кваліфікації. Прокурор не має права безпідставно відмовитися від проходження планового навчання, оскільки це буде розглядатися, як недотримання організаційно-розпорядчих документів, які регламентують функціонування органів прокуратури, що тягне за собою певні юридичні наслідки.

Принцип взаємозв’язку результатів навчання й просування по службі - принцип встановлення правових наслідків. Результативність проходження професійного навчання і практичного застосування одержаних знань враховуються при посадових переміщеннях. Прикладом реалізації вказаного принципу є умови призначення на посади заступників прокурорів обласного рівня, міських та районних прокурорів, яке проводиться після проходження навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України та за результатами підготовленості кандидатів до виконання обов’язків за цими посадами [95].

Результати навчання обов’язково враховуються при атестуванні працівника, зарахуванні до кадрового резерву на вищу посаду або на рівнозначну посаду прокуратури вищого рівня, просуванні по службі, встановленні більш високої надбавки до посадового окладу, вирішенні питання про дострокове присвоєння класного чину в порядку заохочення, застосуванні інших видів заохочень [118].

Принцип державного управління й координації діяльності елементів системи підвищення кваліфікації прокурорів. Безпосередню участь у організації та проведенні підвищення кваліфікації беруть заступники Генерального прокурора України, керівники Головних управлінь, управлінь та відділів Генеральної прокуратури України, які вносять пропозиції щодо формування планів навчання прокурорів, виступають перед слухачами Інституту підвищення кваліфікації Національної академії прокуратури України, проводять семінари, круглі столи тощо.

Координація роботи з підвищення кваліфікації, застосування всіх видів і форм навчання здійснюється Головним управлінням кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України та відділами роботи з кадрами прокуратур обласного рівня.

Наступним елементом функціональної структури єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників є її правові форми:

- самостійне навчання;

- індивідуальні завдання;

- стажування в структурних підрозділах апаратів прокуратур обласного рівня та Генеральної прокуратури України;

- спільне (колективне) навчання;

- навчально-методичні семінари, у тому числі заняття у Школі молодого спеціаліста тощо;

- науково-практичні конференції;

- підготовка працівників, зарахованих до кадрового резерву для висунення на керівні посади;

- навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, у тому числі за дистанційною формою.

Опрацювання нормативно-правових актів та наукових думок вчених вказало на недостатність правового визначення важливих форм підвищення кваліфікації прокурорів. Крім того, окремі вчені розширюють наведений перелік елементів системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників та пропонують інші форми підвищення кваліфікації. Так, Якимчук М.К., Смірнов О.Ф. серед інших виділяють наставництво, що має подібні до стажування ознаки, однак по суті являє собою більш самостійну форму [213,С. 359-360]. На думку Рябцева В.П., значної розповсюдженості набула така форма підвищення кваліфікації, як консультація [154, С.36-37].

На нашу думку, необхідно додатково охарактеризувати діяльність в системі органів прокуратури України діяльність базових прокуратур як навчальних центрів для молодих спеціалістів.

У рішенні колегії Генеральної прокуратури України «Про підсумки роботи органів прокуратури України у I півріччі 2013 року та заходи, спрямовані на підвищення ефективності їх діяльності, основні завдання на наступний період» було поставлене завдання щодо вивчення стану підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, насамперед, молодих фахівців; упровадження сучасних форм і методів удосконалення професійної майстерності та ролі базових прокуратур районного рівня у поліпшенні ефективності навчання [139].

Функціонування базових прокуратур для підготовки та проведення спільно з Національною академією прокуратури України регіональних навчальних заходів вперше було регламентовано у наказі Генерального прокурора України від 5 червня 2006 року № 1183ц «Про організацію взаємодії органів прокуратури України з Національною академією прокуратури України» [134]. Для проведення регіональних навчальних заходів в органах прокуратури України були визначені як базові прокуратури: Донецької, Львівської, Одеської, Харківської областей та прокуратура міста Києва, які переважно забезпечували проведення регіональних навчальних заходів приміщеннями, технічними засобами тощо.

У подальшому було видано новий наказ Генерального прокурора України від 31 січня 2011 року №8 щодо організації взаємодії органів прокуратури України з Національною академією прокуратури України [94], але, нова редакція вказаного наказу у положеннях, які стосуються функціонування базових прокуратур, залишилась без змін.

Також, слід зазначити, що наказом Генерального прокурора України від 25 січня 2014 року було затверджено Типове положення про базову прокуратуру районного рівня, яке визначило поняття базової прокуратури, основні критерії для визначення прокуратури як базової, основні завдання, організацію та забезпечення її діяльності [177].

Проте, на нашу думку, вказане положення потребує удосконалення щодо правового забезпечення організації навчального процесу, порядку взаємодії базових прокуратур районного рівня з Національною академією прокуратурою України.

Проведене автором вивчення досвіду організації діяльності базових прокуратур органів прокуратур України вказує на позитивні тенденції їх розвитку. Наприклад, у базових прокуратурах України належна увага приділяється навчанню і вихованню молодих фахівців; використовується інститут наставництва, надаються індивідуальні завдання з окремих питань прокурорсько-слідчої діяльності тощо. Під час проведення навчальних занять вирішуються складні питання прокурорської практики, опрацьовуються єдині підходи до розуміння проблемних питань.

У таких прокуратурах визначають єдиний день навчань для вивчення нового законодавства, наказів Генерального прокурора України, розгляду проблемних питань прокурорської діяльності. Запроваджено систематичну практику надання індивідуальних завдань з окремих питань прокурорсько- слідчої діяльності.

З метою покращення діяльності базових прокуратур керівництвом прокуратур вживаються заходи щодо постійного удосконалення професійного рівня знань, умінь та навичок прокурорів, необхідних в умовах законодавчих змін для ефективного виконання ними завдань, поставлених перед органами прокуратури. За ініціативи прокурорів областей на електронні адреси прокуратур районного рівня систематично надсилається інформація про важливі події за участі керівництва Генеральної прокуратури України та прокуратури області, прийняті управлінські рішення та організаційно- розпорядчі документи тощо.

В базових прокуратурах України з метою вивчення нових методик, практики здійснення прокурорського нагляду, розслідування кримінальних проваджень, усунення недоліків та помилок у практичній діяльності проводяться виїзні навчальні заходи, науково-практичні семінари.

В результаті удосконалення організації та підвищення ефективності функціонування базових прокуратур в органах прокуратури України автором спостерігається помітне зростання професійного рівня молодих спеціалістів.

Проведене автором анкетування прокурорських працівників, у тому числі молодих фахівців (23%), свідчить про їх зацікавленість щодо участі в навчальних заходах, які проводяться у базових прокуратурах районного рівня. Оскільки, у навчальному процесі вони отримують необхідні знання і досвід, знаходять відповіді на складні практичні питання (57%).

На нашу думку, з метою подальшого розвитку функціонування базових прокуратур в системі органів прокуратури України необхідно удосконалити правові акти, які регламентують організацію підвищення кваліфікації прокурорів в таких прокуратурах; розробити Положення про організацію навчального процесу у базових прокуратурах України, в якому визначити правові засади організації навчального процесу, порядок організації взаємодії базових прокуратур з Національною академією прокуратури України та планування роботи з підвищення кваліфікації, складання індивідуальних планів підвищення кваліфікації окремих прокурорів. Отже, подальшим позитивним розвитком базових прокуратур має стати тісна співпраця і координація навчального процесу з науково-педагогічними та науковими працівниками Національної академії прокуратури України.

При визначенні прокуратур районів як базових варто враховувати такі критерії як: достатність умов для організації навчальної діяльності; територіальне знаходження і комунікації; загальний стан організації роботи в прокуратурі та виконавської дисципліни; стан кадрового забезпечення співвідношення досвідчених і професійних працівників, здатних за діловими і моральними якостями забезпечити безперервний і системний навчальний процес при застосуванні різних елементів системи підвищення кваліфікації та молодих спеціалістів; окремого вивчення при визначенні прокуратури потребує рівень професійної компетенції прокурорів (наприклад, з метою вивчення рівня знань і досвіду роботи при визначенні районної прокуратури як базової всім прокурорсько-слідчим працівникам необхідно проводити тестування).

Вважаємо, що при визначенні такої прокуратури особлива увага повинна приділятися також керівнику прокуратури - прокурору району, який буде нести персональну відповідальність за підвищення кваліфікації прокурорів, складати плани проведення навчально-практичних та наукових заходів, звітувати про їх виконання.

На нашу думку, підготовку науково-методичного забезпечення щодо критеріїв, засобів і систем контролю якості навчання в базових прокуратурах; змістовного, дидактичного та методичного наповнення веб-ресурсів

навчального плану; використання програм навчання та інформаційно- комунікаційних технологій повинні опрацьовувати саме наукові та науково- педагогічні працівники Національної академії прокуратури України.

Позитивним було б запровадження в базових прокуратурах написання для захисту молодими фахівцями наукових робіт під керівництвом наукових та науково-педагогічних працівників Національної академії прокуратури України. За підсумками захисту таких робіт керівником базової прокуратури повинні вказуватись недоліки та напрями для подальшого самостійного навчання, ретельного вивчення нормативно-правових актів та інших матеріалів. Керівники базових прокуратур повинні опрацьовувати і надавати відповідні відгуки щодо навчання молодих спеціалістів та направляти їх до кадрових структурних підрозділів прокуратур обласного рівня.

Для покращення організації навчального процесу, на нашу думку, є потреба запровадження для прокурорів базових прокуратур районної ланки в режимі реального часу відеотрансляції проведення науково-педагогічними працівниками Національної академії прокуратури України он-лайн лекцій, конференцій, круглих столів та семінарів.

В результаті проведеного аналізу функціонування базових прокуратур в органах прокуратури України, вивчення зарубіжного досвіду організації діяльності базових прокуратур, вважаємо, що підвищення кваліфікації прокурорів у базових прокуратурах сприяє зростанню професійного рівня молодих спеціалістів. Проте потребує удосконалення правове регулювання організації навчального процесу, взаємодії базових прокуратур районного рівня з Національною академією прокуратури України. Тому, подальшим позитивним розвитком базових прокуратур має стати тісна співпраця і координація навчального процесу науковими та науково-педагогічними працівниками Національної академії прокуратури України.

Крім того, на нашу думку, необхідно таку форму як підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів у Національній академії прокуратури України, що здійснюється з метою забезпечення Академії висококваліфікованими науково- педагогічними кадрами, а також підвищення професійного рівня працівників органів прокуратури, у Положенні про підготовку науково-педагогічних кадрів у Національній академії прокуратури України [123].

Навчання в аспірантурі і докторантурі необхідно виділити як окрему наукову форму підвищення кваліфікації прокурора, яка дає необхідний рівень знань для виконання посадових обов’язків, наприклад, в методичних відділах прокуратур та кафедрах, що забезпечують навчальний процес в Національній академії прокуратури України.

Підвищення наукового рівня з метою опанування вітчизняними і світовими досягненнями в певній галузі знань, реалізації завдань наукової діяльності забезпечується через навчання в аспірантурі, докторантурі та інших прирівняних до них форм підготовки наукових кадрів.

Вважаємо, що навчання в аспірантурі та докторантурі, написання та захист дисертації, отримання наукового ступеня у науково-навчальних закладах прокуратури є правовою формою підвищення професійної компетентності прокурорів.

Крім того, навчання в аспірантурі та докторантурі можна розглядати не тільки післядипломну освіту але й як наукове підвищення кваліфікації прокурорів, що удосконалює практичну діяльність прокурорів шляхом впровадження наукових результатів аспірантів, докторантів, здобувачів.

Характеризуючи ознаки кожної із форм підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників викладених у Положенні про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, зазначимо, що самостійне навчання - це систематичне індивідуальне вивчення працівником прокуратури нових законодавчих актів, правових та організаційних аспектів прокурорської діяльності. Воно має сприяти виконанню ними своїх службових обов’язків на високому професійному рівні. Самостійне підвищення кваліфікації поєднується з наданням працівнику організаційної та консультативної допомоги керівниками прокуратур, їх структурних підрозділів, а також науково-педагогічними працівниками Національної академії прокуратури України.

Самостійне навчання є ефективною формою професійного навчання слідчо-прокурорських працівників. Самостійне навчання є складовою системи підвищення кваліфікації [118]. Самостійне навчання здійснюється з метою безперервного, систематичного поповнення і поглиблення знань, умінь і навичок, набутих прокурорами у навчальних закладах і за місцем роботи, під час підвищення кваліфікації, перепідготовки, стажування тощо.

Професійне навчання шляхом самостійного освоєння нормативного та наукового матеріалу охоплює всі категорії прокурорсько-слідчих працівників незалежно від займаних посад та стажу роботи в органах прокуратури. Воно здійснюється за індивідуальними планами, які складаються працівником прокуратури і затверджуються його безпосереднім керівником. За необхідності у плани вносяться зміни та доповнення.

Так, індивідуальними планами навчання передбачається: вивчення законодавчих актів, інших нормативних матеріалів, керівних роз’яснень Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, рішень Конституційного Суду України; вивчення наказів, розпоряджень, вказівок Генерального прокурора України, рішень колегії Генеральної прокуратури України, узагальнень, інформаційних листів та інших організаційно- методичних матеріалів, позитивного досвіду роботи органів прокуратури, наукової юридичної літератури.

На нашу думку, воно є найважливішим елементом системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, який забезпечує безперервність навчання впродовж всієї практичної діяльності в органах прокуратури України.

У Положенні про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько- слідчих кадрів органів прокуратури України самостійне навчання визначене як систематичне вивчення в індивідуальному порядку працівниками прокуратури законодавчих та інших нормативних актів, позитивного досвіду з питань прокурорсько-слідчої діяльності, судової практики, публікацій у відомчих виданнях тощо. Підвищення кваліфікації шляхом самостійного навчання є службовим обов’язком усіх прокурорсько-слідчих працівників незалежно від займаних посад та стажу роботи в органах прокуратури.

Аналіз правового забезпечення організації самостійного навчання з метою визначення актуальних питань правової основи функціонування надає змогу охарактеризувати його за категоріями працівників, термінами навчання, змістом і формами контролю.

На нашу думку, з урахуванням категорій працівників та термінів навчання самостійне навчання можливо охарактеризувати як:

- безперервне обов’язкове для всіх прокурорсько-слідчих працівників;

- до одного року - для працівників міськрайпрокуратур та прирівняних до них, які проходять стажування за індивідуальними планами стажування;

- піврічне - для атестованих працівників зі стажем роботи до трьох років за планами підвищення кваліфікації, у тому числі згідно з рішенням атестаційної комісії для рекомендованих працівників й інших працівників.

На наш погляд, доцільним також є розподіл за видами змісту самостійного навчання, зокрема, зміст самостійного навчання:

- прокурорсько-слідчих працівників складається з систематичного вивчення в індивідуальному порядку працівниками прокуратури законодавчих та інших нормативних актів, позитивного досвіду з питань прокурорсько- слідчої діяльності, судової практики, публікацій у відомчих виданнях;

- працівників міськрайпрокуратур та прирівняних до них, які проходять стажування за індивідуальними планами - з вивчення законодавства, яке регулює діяльність прокуратури, наказів Генерального прокурора України, основних засад, форм, методів та специфіки наглядової та слідчої роботи, опрацювання позитивного досвіду, методичних рекомендацій, інформаційних листів Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня з відповідних питань, освоєння методик прокурорсько-слідчої діяльності, набуття професійних умінь і навиків, необхідних для самостійної роботи помічником прокурора чи слідчим;

- атестованих працівників зі стажем роботи до трьох років за планами підвищення кваліфікації, у тому числі згідно з рішенням атестаційної комісії, рекомендованих працівників й інші працівників - з вивчення рішень Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, законодавчих та інших нормативних актів, роз'яснень Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України; вивчення наказів, розпоряджень, вказівок Генерального прокурора України, рішень колегії Генеральної прокуратури України, опрацювання узагальнень, інформаційних листів, у тому числі про позитивний досвід роботи, інших організаційно-методичних документів; вивчення прокурорсько-слідчої та судової практики, методик проведення перевірок, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, процесуального керівництва, участі у судовому провадженні тощо; виконання індивідуальних завдань.

Варто звернути увагу, що безпосередній контроль за підвищенням кваліфікації та якістю отриманих знань прокурорсько-слідчих працівників здійснюють керівники структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня, а також міськрайпрокурори та прирівняні до них прокурори. Контроль носить загальних характер, оскільки, немає чіткого визначення яким чином, у яких випадках він має здійснюватися.

Отже, у Положенні про підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України визначено, що контроль здійснюється у формах співбесіди керівників з підпорядкованими працівниками щодо знання опрацьованих документів і матеріалів; перевірки конспектів працівників, які проходять стажування; періодичного заслуховування звітів працівників про виконання індивідуальних планів стажування та планів підвищення кваліфікації; перевірки знань у формі тестування [118, 125, 127].

Варто зазначити, що виходячи з правового визначення категорій працівників, термінів, змісту і форм контролю, самостійна форма навчання в системі підвищення кваліфікації має спірну організаційно-правову структуру. Адже, по суті, самостійне навчання прокурорів (з стажем роботи більше 3 років) проходить без чіткого визначення змісту навчання, форм контролю за якістю отриманих знань і мотивації. Вважаємо, що це може суттєво впливати на його ефективність та якість отриманих знань, навичок, практичного досвіду тощо.

Навчання працівників міськрайпрокуратур та прирівняних до них, які проходять стажування за індивідуальними планами стажування; атестованих працівників зі стажем роботи до трьох років за планами підвищення кваліфікації, у тому числі згідно з рішенням атестаційної комісії для рекомендованих працівників й інших працівників організовується та проходить згідно з чітко визначеними термінами в індивідуальних планах та планах стажування, чим викликає сумніви щодо відповідності принципам безперервності і систематичності навчання.

Оскільки, безперервність навчання зумовлює постійне інтенсивне оновлення знань і умінь, необхідних для успішної і ефективної професійної діяльності. Як відомо, система (з грецької мови systema - ціле, складене із частин; з’єднання) - це множинність елементів із відношеннями та зв'язками між ними, яка утворює певну цілісність. Система - порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв'язком частин [2].

Системність навчання обумовлює засвоєння знань, умінь у системі, яка повинна відображатись у цілісному вигляді. Варто зазначити, що зміст навчального матеріалу повинен бути організований у систему, чим забезпечується системність навчання. Отже, навчання працівників, які проходять стажування та атестованих працівників зі стажем роботи до 3 років не відповідає визначеним принципам за термінами та за змістом.

Разом з тим, не викликає сумніву той факт, що самостійна форма навчання між інших форм системи підвищення кваліфікації сприяє ґрунтовнішому розширенню професіоналізму працівників, а також, є одним з найефективніших шляхів розвитку професійної компетентності кадрів.

З урахуванням сказаного, зазначимо, що організація проходження самостійного навчання потребує покращення правового забезпечення.

Індивідуальні завдання з окремих питань прокурорської діяльності надаються відповідними керівниками, у тому числі за рекомендаціями атестаційних комісій, працівникам зі стажем роботи до трьох років, а також зарахованим до кадрового резерву для висунення на керівні посади та працівникам, які допускають недоліки в роботі.

Їх метою є поглиблене вивчення законодавства України, наказів Генерального прокурора України, методичних рекомендацій, позитивного досвіду та залучення до досудового розслідування кримінальних проваджень, здійснення процесуального керівництва, проведення прокурорських перевірок щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів України, підготовка документів прокурорського реагування, участь у судовому розгляді кримінальних проваджень, складання довідок, узагальнень тощо.

Індивідуальне завдання може містити також доручення щодо написання реферату за певною тематикою.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що індивідуальне завдання повинно бути змістовним, з чітко окресленими діями, які повинен виконати працівник. А головне - бути спрямованим на набуття певного позитивного досвіду та необхідних навиків для професійної діяльності.

Індивідуальне завдання, як правило, оформлюється у письмовій формі безпосереднім керівником прокурора, якому доручається виконання такого завдання, а працівникам, які перебувають у кадровому резерві на керівні посади - керівниками, на яких покладено обов’язки щодо підготовки кадрового резерву. До таких відносяться керівники самостійних структурних підрозділів, керівники кадрових підрозділів прокуратур обласного рівня.

За результатами виконання індивідуального завдання працівник повинен скласти письмовий звіт про виконання індивідуального завдання.

У прокуратурах районної ланки звіти про виконання індивідуальних завдань працівниками цих прокуратур можуть бути предметом заслуховування на оперативних нарадах. Зазначене сприяє більш відповідальному відношенню працівників до виконання індивідуальних завдань.

Якість виконання індивідуального завдання повинен розглядатися як критерій для оцінки підготовки резервіста для роботи за вищою посадою, а також як критерій для оцінки підготовки працівників зі стажем роботи до трьох років та працівників, які допускають недоліки в роботі, для подальшої професійної діяльності в органах прокуратури України.

Стажування у структурних підрозділах апаратів прокуратур є важливою формою професійного навчання та підвищення професійної майстерності кадрів органів прокуратури України. Стажування проводиться згідно з планами роботи Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня, а також при вирішенні питання щодо висунення на вищі посади.

Мета стажування - збагатити позитивний практичний досвід у певних сферах прокурорської діяльності, ознайомитися з кращою методикою й тактикою здійснення прокурорського нагляду, процесуального керівництва або досудового розслідування кримінальних проваджень, представництва інтересів громадянина або держави в суді, позитивного досвіду роботи інших прокуратур, а також поглибленого та всебічного вивчення ділових і особистих якостей, організаторських здібностей працівників.

Стажування проводиться відповідно до плану стажування, затвердженого керівником прокуратури обласного рівня або керівником структурного підрозділу Генеральної прокуратури України. План стажування, як правило, складає керівник стажування з урахуванням досвіду і кваліфікації працівника.

Стажування проходять прокурорсько-слідчі працівники, зараховані до кадрового резерву для висунення на керівні посади, призначені на посади з більшим обсягом роботи чи у зв’язку зі зміною напряму діяльності, а також працівники, робота яких потребує вдосконалення.

Працівники зі стажем роботи в органах прокуратури до трьох років можуть викликатися на стажування до структурних підрозділів лише у випадках, коли неможливо забезпечити їх повноцінну підготовку за певним напрямом у міськрайпрокуратурах та прирівняних до них за місцем роботи.

Відповідно до Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників в органах прокуратури України стажування проводитися у:

- Генеральній прокуратурі України;

- прокуратурах обласного рівня.

Вибір прокуратури для проходження стажування залежить від займаної посади та досвіду роботи працівника.

У практичній діяльності застосовується також форма як стажування на робочому місці. Така практика ефективна для надання практичної допомоги при здійсненні процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення, проведення наглядових перевірок щодо додержання і застосування законів України тощо.

Крім цього, ефективним є також надання рекомендацій щодо стажування у структурних підрозділах прокуратур вищого рівня.

Відповідно до Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, атестаційні комісії за результатами службового атестування прокурорсько-слідчих працівників, можуть винести рішення щодо необхідності проведення їм стажування у структурному підрозділі прокуратури вищого рівня.

Стажування можуть проходити також прокурорсько-слідчі працівники, зараховані до кадрового резерву для висунення на керівні посади, призначені на посади з більшим обсягом роботи чи у зв’язку зі зміною напряму професійної діяльності.

Працівники зі стажем роботи в органах прокуратури до трьох років можуть викликатися на стажування до структурних підрозділів прокуратур обласного рівня лише у випадках, коли неможливо забезпечити їх повноцінну підготовку за певним напрямом у міськрайпрокуратурах та прирівняних до них за місцем роботи.

Строк стажування може складати від 5 до 10 робочих днів та визначається обсягом плану стажування, що складається керівником підрозділу, в якому воно організовується, та затверджується прокурором чи заступником прокурора обласного рівня згідно з розподілом обов’язків.

Копії планів після їх затвердження надаються до кадрових підрозділів прокуратур обласного рівня. Копії планів після затвердження керівником самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, прокурором чи заступником прокурора обласного рівня згідно з розподілом обов’язків надаються відповідно до Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України, кадрових підрозділів прокуратур обласного рівня.

Планами стажування повинні бути передбачені як теоретичні, так і практичні заходи, у тому числі ознайомлення з організацією роботи кращих прокуратур.

Керівник структурного підрозділу, в якому проходить стажування працівник, зобов’язаний забезпечити ефективність проходження стажування, а саме, залучати працівника, який проходить стажування, до виконання різнопланових практичних завдань і заходів (наприклад, участь у судових засіданнях, підготовка проектів документів прокурорського реагування тощо), які входять до компетенції структурного підрозділу.

Водночас, прокурор, який виконує план стажування, повинен виявляти ініціативу з метою засвоєння більшого об’єму корисної інформації, засвоїти практичні навики роботи з врахуванням специфіки діяльності структурного підрозділу та за результатами стажування отримати позитивний практичний досвід у певній сфері прокурорської діяльності.

Результати стажування обговорюються на оперативних нарадах у структурних підрозділах. За результатами стажування складається

характеристика, яка затверджується керівником самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, прокурором обласного рівня або його заступником згідно з розподілом обов’язків.

Таким чином, важливість стажування як однієї з форм безперервного професійного навчання слідчо-прокурорських працівників обумовлюється тим, що саме під час проходження такого навчання вони створюють для себе своєрідний приклад належної професійної діяльності, який буде

супроводжувати їх упродовж служби в органах прокуратури України.

Спільне (колективне) навчання проводиться для прокурорів міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, а також для працівників апаратів прокуратур обласного рівня.

Метою спільного (колективного) навчання є систематичне інформування прокурорів про нове законодавство України, обговорення практики його застосування, поглиблення знань та одержання нових навичок для вирішення поточних проблемних питань прокурорської діяльності.

Відповідно до Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників в органах прокуратури України спільне (колективне) навчання проводиться не рідше одного разу на місяць [118].

Порядок його проведення та відповідальні особи визначаються розпорядженням прокурора відповідного рівня. З метою проведення спільного (колективного) навчання прокурор району підписує розпорядження щодо встановлення єдиного дня занять, затвердження за проведення навчання відповідального працівника, який визначає коло питань, що підлягають вивченню та опрацюванню. А саме, він визначає питання щодо вивчення нових законів України, змін та доповнень до положень чинного законодавства України, обговорення практики його застосування, а також ознайомлення з судовою практикою, науковими статтями тощо.

Крім того, відповідальний за проведення спільного (колективного) навчання доводить зміст вказаних правових документів і наукових статей до відома присутніх. Проте, вважаємо, що для підготовки проведення спільного (колективного) навчання працівників прокуратур до відповідальної особи необхідно долучати інших працівників прокуратури, які здійснюватимуть допомогу у доборі та підготовці необхідного матеріалу для обговорення на зазначеному навчальному заході.

Матеріали для проведення спільного (колективного) навчання необхідно залучати відповідно до конституційних функцій прокуратури та завдань прокурорського нагляду. Також, слід зазначити, що навчальні матеріали повинні бути спрямовані на глибоке вивчення чинного законодавства України, оволодіння позитивним досвідом роботи, кращими формами та методами професійної діяльності, методикою проведення наглядових перевірок тощо.

На початку занять необхідно проінформувати працівників про новели у законодавстві України, наказах Генерального прокурора України, найбільш актуальні публікації в періодичних фахових наукових журналах, юридичній літературі та пресі. Відтак слухачі переходять до вивчення та опрацювання основних питань.

Контроль прокурором району чи керівником структурного підрозділу за засвоєнням навчального матеріалу опрацьованого на спільному (колективному) навчанні може бути застосований як форма опитування працівників або перевірки знань при виконанні тестових завдань, підготовці письмових відповідей на запитання.

Результативність проведення спільного (колективного) навчання певною мірою залежить від добору тематик для опрацювання та вивчення, які нерозривно повинні бути пов’язані із актуальними та проблемними для кожної окремої прокуратури питаннями, формою викладення підготовленого навчального матеріалу, участі працівників у обговоренні опрацьованих тем, передбаченні із окресленням конкретних прикладів практики застосування та використання корисної інформації у професійній діяльності.

Серед інших форм підвищення кваліфікації працівників в органах прокуратури практикується проведення постійно діючих семінарів - галузевих, міжгалузевих та міжвідомчих. Навчально-методичні семінари - це форма навчання прокурорсько-слідчих працівників, яка проводиться з урахуванням їх напряму професійної діяльності та практичного досвіду.

Семінар, відповідно до затвердженого наказом Міністерством освіти і науки Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти/слухачі готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Метою семінарського заняття, відповідно до положення про організацію навчального процесу в Національній академії прокуратури України, є перевірка рівня засвоєння слухачами теоретичного матеріалу, а також активна участь слухачів у власне процесі отримання знань і навичок. Групові дискусії, колоквіуми форми семінарських занять, що проводяться в Національній академії прокуратури України.

Групові дискусії відбуваються у формі запитань і відповідей з подальшим їх аналізом та узагальненням викладачем. Колоквіуми відбуваються у формі опитування слухачів або ж виконання контрольних письмових робіт відповідно до тем декількох семінарських занять упродовж одного заняття. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені індивідуальні виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

На навчально-методичних семінарах зосереджується увага на глибокому вивченні нового законодавства України, методиках проведення перевірок застосування і додержання законів України, досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Розрізняють такі види семінарів: галузеві; міжгалузеві; міжвідомчі [118]. Навчально-методичні семінари можуть проводитись за дистанційною формою (навчання на відстані) з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Галузевий семінар - це колективна форма занять, які проводяться галузевим структурним підрозділом Генеральної прокуратури України або прокуратури обласного рівня. Міжгалузевий семінар готується кількома структурними підрозділами відповідної прокуратури з метою обговорення взаємопов'язаних актуальних проблем діяльності цих підрозділів. Міжвідомчі семінари проводяться як на загальнодержавному рівні, так і на рівні прокуратур областей та районів. Найбільш прийнятними є міжвідомчі семінари у містах і районах з невеликою кількістю оперативних працівників. Їх метою є обговорення і вироблення спільних підходів до проблем протидії та запобігання злочинності, найбільш актуальних сьогодні як для держави в цілому, так і для певного регіону зокрема.

Програма семінарів складається з урахуванням актуальних питань, які потребують дискусійного обговорення, аналізу позитивної та негативної практики, оперативної імплементації успішного досвіду. Доцільним є застосування інтерактивних способів проведення занять для набуття практичних навичок з підготовки документів прокурорського реагування, процесуальних документів, огляду помилок і недоліків, що допускаються при організації розслідуванні кримінальних справ тощо.

Практика проведення навчальних заходів у формі навчально-методичних семінарів вказує на необхідність більш широкого залучення до їх участі наукових та науково-педагогічних працівників Національної академії прокуратури України, працівників Генеральної прокуратури України, судових, правоохоронних та інших державних органів тощо.

Науково-практичні конференції проводяться з метою колективної дискусії при обговоренні актуальних науково-практичних проблем, а також діяльності прокуратури, розробки нових законопроектів та практики їх застосування [118]. На конференціях обговорюються наукові дослідження правових проблем, методичні рекомендації, періодичні юридичні видання та інше.

Метою їх проведення є підвищення теоретичного рівня знань прокурорів, поглиблення зв’язку проведення наукових досліджень з професійною діяльністю прокурорів.

Організація проведення науково-практичних конференції відрізняється ретельністю її підготовки. На розгляд учасників виносяться актуальні питання і проблеми, теоретичні, практичні, правові питання прокурорської діяльності. Організація і проведення таких конференцій покладається на заступників Генерального прокурора України, ректорат Національної академії прокуратури України, прокурорів обласного рівня, керівників структурних підрозділів прокуратур.

Науково-практичні конференції проводяться з найбільш актуальних проблем діяльності органів прокуратури України та організовуються відповідно до плану роботи Г енеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня або за вказівкою Г енерального прокурора України.

У конференціях, як правило, беруть участь практичні працівники органів прокуратури України, аспіранти і докторанти Національної академії прокуратури України, вчені-юристи, представники інших правоохоронних органів тощо. Крім того, до участі в роботі науково-практичних конференцій обов’язково залучаються наукові та науково-педагогічні працівники Національної академії прокуратури України, інших вищих навчальних закладів, представники судових, правоохоронних та інших державних органів тощо.

Вважаємо, що даною формою підвищення кваліфікації прокурорів охоплюється вузьке коло працівників, однак, слід зазначити, що матеріали проведення науково-практичних конференцій є доступними для ознайомлення всіх працівників, оскільки публікуються в мережі Інтернет.

Підготовка працівників, зарахованих до кадрового резерву проводиться за індивідуальними планом, що складається на календарний рік та ґрунтується на їх обов’язку самостійно підвищувати ділову та професійну кваліфікацію, сумлінно та ініціативно підготувати себе до роботи на вищій посаді.

Організація підготовки кадрового резерву регламентується Положенням про роботу з кадровим резервом в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 2 липня 2012 року № 59.

Працівник, зарахований до кадрового резерву, повинен знати: перелік посадових обов’язків на відповідній посаді, на яку до резерву він буде зарахований; якими спеціальними знаннями, а також знаннями яких законодавчих актів, положень, інструкцій та інших нормативних актів він повинен володіти для успішного виконання посадових обов’язків; що повинен навчитись резервіст під час виконання покладених на нього обов’язків та завдань.

З метою доведення цих вимог до працівників, яких зараховано для висунення на керівні посади, з ними проводяться співбесіди у кадрових підрозділах, з іншими - керівниками, за пропозицією яких вони були зараховані до резерву.

Основною метою підготовки кадрового резерву є забезпечення постійного підвищення ділової та професійної кваліфікації, удосконалення управлінських умінь та навичок у прокурорсько-слідчій діяльності, які дозволяють успішно виконувати посадові обов’язки.

В основу підготовки резервістів покладені принципи безперервності, обов’язковості, диференціації, перспективності, поєднання теорії і практики в питаннях навчання з підвищення кваліфікації, актуальності спеціальних програм навчання в Національній академії прокуратури України.

Безперечно, формування повноцінного кадрового резерву практично неможливе без опанування резервістами періодичного навчання в Національній академії прокуратури України. Необхідне втілення нових інтерактивних сучасних європейських методів підготовки осіб, що перебувають в резерві на керівні посади. Окрім навчання в Національній академії прокуратури України план резервіста повинен включати стажування в структурних підрозділах прокуратур; участь у семінарах і конференціях; тимчасове виконання обов’язків за вищими посадами; залучення до проведення комплексних та галузевих перевірок.

Працівник, зарахований до кадрового резерву для висунення на керівну посаду зобов’язаний самостійно підвищувати свою ділову та професійну кваліфікацію, сумлінно та ініціативно готувати себе до роботи на вищій посаді. Спланована самостійна робота резервіста має бути спрямована на розвиток його самостійності, вироблення у нього вмінь без допомоги керівника оволодівати новими знаннями, вміннями та навиками [126].

Найбільш поширеними видами самостійної роботи є: пошук інформаційних джерел і робота з ними (нормативно-правові акти, документи, статистичні звіти, матеріали доповідей, виступи, наукова, методична та інша література, інформаційні бази даних тощо), опрацьовування необхідної інформації та її використання (узагальнення, систематизація, аналіз, формулювання висновків, рекомендацій, прийняття рішень, складання документів прокурорського реагування та інше), написання рефератів, виступів, промов.

Підготовка кадрового резерву для висунення на керівні посади проводиться за індивідуальними планами. Робота з виконання резервістами планів повинна сприяти підвищенню рівня їх знань, удосконаленню професійної майстерності, організаторських здібностей тощо.

Індивідуальні плани складаються на календарний рік та мають передбачати різні форми навчання, у тому числі стажування на необхідних напрямах прокурорсько-слідчої діяльності, залучення до галузевих та комплексних перевірок, виконання обов’язків за вищими посадами, надання індивідуальних завдань, виступи на навчально-методичних семінарах та науково-практичних конференціях, навчання за спеціальними програмами в Національній академії прокуратури України, участь у нарадах, круглих столах, тренінгах, робочих групах з підготовки проектів програм, правових актів тощо.

Підготовка резервістів планується з урахуванням практичного досвіду працівника і необхідності опанування ним усіх напрямів прокурорської діяльності. Тому перед складанням індивідуального плану підготовки працівника необхідно уважно вивчити його професійну діяльність в органах прокуратури (наприклад, які прокурорські посади обіймав, тривалість перебування на них тощо), звернувши особливу увагу на форми підвищення його професійної кваліфікації упродовж останніх п’яти років (стажування в структурних підрозділах обласного та центрального апаратів, навчання в Національній академії прокуратури України та інше).

На нашу думку, якщо працівник перебуває в кадровому резерві на керівні посади протягом декількох років, доцільно вивчити всі попередні індивідуальні плани його підготовки, результати їх виконання та результати професійної діяльності. І лише з урахуванням результатів такого вивчення складати індивідуальні плани підготовки працівників.

Крім того, для працівників прокуратур обласного рівня, зарахованих до резерву на посади заступників прокурорів обласного рівня, міськрайпрокурорів, їх перших заступників та заступників, плани складаються відповідними кадровими підрозділами, а для працівників центрального апарату - керівниками самостійних структурних підрозділів Г енеральної прокуратури України.

Для інших працівників плани підготовки складаються керівниками структурних підрозділів, за пропозицією яких вони зараховані до резерву.

Індивідуальні плани підготовки осіб, зарахованих до резерву на посади прокурорів обласного рівня, не складаються. Водночас, вважаємо, є доцільним складати такі плани для працівників, які до зарахування в резерв на вказану посаду не обіймали посади заступників прокурорів обласного рівня.

Вивчення та використання позитивного досвіду в прокурорсько-слідчій діяльності організовується керівниками прокуратур та їх структурних підрозділів. Позитивний досвід, найбільш досконалі форми і методи прокурорсько-слідчої роботи вивчаються працівниками, обговорюються на семінарах, науково-практичних конференціях з метою використання їх в професійній діяльності.

З метою впровадження у практичну діяльність органів прокуратури позитивного досвіду, найбільш досконалих форм і методів прокурорсько- слідчої роботи доцільно проводити їх обговорення на семінарах, конференціях з метою використання їх в практичній діяльності та висвітлюються у відомчих журналах «Вісник прокуратури» та «Вісник Національної академії прокуратури України». До цієї роботи повинні залучаються наукові та науково-педагогічні працівники Національної академії прокуратури України, досвідчені практичні працівники тощо.

На нашу думку, позитивний досвід діяльності органів прокуратури України повинен поширюватись тільки після його ретельного вивчення та схвалення науково-методичною радою Генеральної прокуратури України чи прокуратури обласного рівня. Інформаційні листи з питань впровадження позитивного досвіду повинні спрямовуватись до підпорядкованих прокуратур виключно за підписом керівника прокуратури.

За погодженням з керівництвом Генеральної прокуратури України прокурорсько-слідчі працівники та наукові і науково-педагогічні працівники Національної академії прокуратури України можуть бути відряджені до зарубіжних країн з метою вивчення досвіду професійної діяльності своїх колег, запрошувати їх до участі в роботі семінарів, міжнародних науково-практичних конференцій.

Позитивний досвід, найбільш досконалі форми і методи прокурорсько- слідчої роботи вивчаються працівниками, обговорюються на семінарах, науково-практичних конференціях з метою використання їх в практичній діяльності та висвітлюються у відомчих журналах «Вісник прокуратури» та «Вісник Національної академії прокуратури України».

Необхідно зазначити, що стан впровадження позитивного досвіду в практичну діяльність є предметом вивчення у ході проведення галузевих (комплексних) перевірок у прокуратурах районного рівня. Зазначене обов’язково належить відображати у доповідних записках за результатами перевірки.

Знання позитивного досвіду роботи на окремих напрямах наглядової та слідчої діяльності може бути предметом перевірки під час атестації прокурорсько-слідчих працівників.

Підвищення кваліфікації прокурорів здійснюється з метою одержання ними нових знань, умінь і навичок. Як правило, це навчання ґрунтується на особливостях окремих напрямів їх діяльності, а саме: підтримання державного обвинувачення; представництво інтересів громадянин та держави в суді; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів; організація роботи та управління в органах прокуратури.

Поділяємо думку Г. Середи, що найближчим часом необхідне кардинальне реформування прокурорської системи підвищення кваліфікації, у тому числі диференціації термінів його проходження різними категоріями працівників, перехід до популярної в Європі системи тренінгових моделей [160, С.5-9].

Вважаємо, що у правовому забезпеченні системи підвищення кваліфікації необхідно визначити мету функціональної структури єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників як полягає у розвитку професійної компетентності прокурора.

На основі наукового аналізу можна зробити висновки, що принципи системи підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури України є основними закономірностями та положеннями, що визначають певну систему вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність. Принципи обумовлюють зміст, форми організації та методи навчання.

В результаті опрацювання правової основи та наукових здобутків в цій сфері визначено систему принципів функціональної структури системи підвищення кваліфікації прокурорів як принцип: єдності; ступневості навчання; зв’язку теорії з практикою; диференціації; планування; системності та послідовності; індивідуального навчання; колективного (спільного) навчання; виховного і розвиваючого характеру навчання; науковості; безперервності навчання; обов’язковості навчання зумовлюється у нормативному; випереджального характеру; встановлення взаємних прав, обов’язків і відповідальності прокурорів; взаємозв’язку результатів навчання й просування по службі; державного управління й координації діяльності елементів системи підвищення кваліфікації.

В відомчих правових актах закріплено такі правові форми єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників: самостійне навчання; індивідуальні завдання; стажування в структурних підрозділах апаратів прокуратур обласного рівня та Генеральної прокуратури України; спільне (колективне) навчання; навчально-методичні семінари, у тому числі заняття у Школі молодого спеціаліста тощо; науково-практичні конференції; підготовка працівників, зарахованих до кадрового резерву для висунення на керівні посади; навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, у тому числі за дистанційною формою.

Однак, вони є недостатніми, оскільки науковий аналіз вказує на необхідність доповнення зазначених правових форм такими формами як: навчання в базових прокуратурах, підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Національної академії прокуратури України, підготовка науково-педагогічних працівників в Національній академії прокуратури України та підвищення кваліфікації керівного складу органів прокуратури України.

Крім того, у правовому забезпеченні правові форми єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників передбачають проходження підвищення кваліфікації всіх прокурорів, але з метою забезпечення ступневості і індивідуалізації безперервного професійного навчання прокурорів, їх необхідно розподілити з урахуванням рівня професійної компетентності (рівня теоретичних знань, навиків у практичній діяльності, досвіду роботи, юридичного стажу, тощо).

2.3.