ІІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - самостійна категорія земель у складі земель України. Порядок їх використання, як і правовий режим визначається нормативними приписами, які зосереджені у Земельному кодексі України (гл.
13) та в ряді інших нормативних актів: закони України «Про державний кордон» від 04.11.1991 № 1777-XII, «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII, «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР, «Про зв'язок» від 16.05.1995 № 160/95-ВР, «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР, «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996 № 192/96-ВР, «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР, «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, Повітряний кодекс від 19.05.2011 № 3393-VI , Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» від 09.07.2010 № 2480-VI, «Про індустріальні парки» від 21.06.2012 № 5018-VI, «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 № 1345IV тощо.Згідно зі ст. 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
Із змісту цієї норми випливає, що визначальним фактом у виділенні цієї категорії земель є їх надання в установленому порядку для певних потреб. Отже, якщо земельна ділянка ще не надана, а лише призначена для цих потреб планувальною документацією, то вона не належить до земель цієї категорії. Але такий підхід, як зазначається в літературі, виглядає непослідовним. Землі, призначені для здійснення відповідної діяльності, повинні вважатися землями цієї категорії. У тексті ст. 65 ЗК України йдеться про надання земельних ділянок відповідного призначення лише підприємствам, установам та організаціям. Разом з тим перебування відповідно до закону окремих видів земель цієї категорії не тільки у державній і комунальній, а й у приватній власності, обумовлює можливість їх використання й іншими суб'єктами.
Отже, до суб'єктного складу можна віднести і фізичних осіб за умови, якщо до них законом не встановлені окремі обмеження чи заборони з приводу набуття у власність чи в користування земельних ділянок для зазначених потреб.Землі, що входять до складу цієї категорії, поділяються на самостійні види: землі промисловості, землі транспорту, землі зв'язку, землі енергетики, землі оборони, землі іншого призначення. Критерієм поділу земель є характер спеціальних завдань, для здійснення яких призначені і надаються відповідні земельні ділянки підприємствам, установам і організаціям.
Такий поділ розкриває структуру даної категорії земель як визначену систему видів земель, що пов'язані між собою загальними та особливими рисами. Зазначені земельні ділянки залежно від мети надання використовуються для різноманітних конкретних цілей, перелік яких у чинному законодавстві не є вичерпним. Це обумовлено тим, що окремі галузі виробничої чи іншої діяльності, які потребують
відповідних земельних ділянок, а отже і закріплення порядку їх використання, формуються і розвиваються.
Земельне законодавство не містить вичерпного переліку тих потреб, для яких надаються в користування землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Отже, до цієї категорії земель належать також і ті земельні ділянки, цільове призначення яких законодавець не визначає, але характер використання яких аналогічний характеру використання всіх інших земель спеціального і несільськогосподарського призначення.
Земельним ділянкам, що входять до складу цієї категорії земель, які виступають об'єктом використання для різноманітних не сільськогосподарських потреб, притаманні певні загальні риси. По-перше, вони мають спеціальне несільськогосподарське призначення, у зв'язку з чим землі цієї категорії земель називаються землями спеціального несільськогосподарського призначення. їх використання пов'язане головним чином з обслуговуванням несільськогосподарських потреб. Вони виконують роль просторової операційної бази, території на якій розміщуються різного роду об'єкти. Цільове призначення зазначених земель відображається в найменуванні їх видів.
По-друге, нормування розмірів відповідних земельних ділянок здійснюється зазвичай на підставі затверджених у встановленому порядку норм або проектів. У першому випадку йдеться про визначення розмірів відповідних ділянок для типових об'єктів - залізниць, аеродромів, трубопроводів, інших лінійних споруд, у другому - для типових об'єктів (промислових підприємств) та ін.
По-третє, щодо земельних ділянок спеціального несільськогосподарського призначення здійснюється внутрішнє та зовнішнє зонування. Так, навколо потенційно шкідливих об'єктів встановлюються санітарно-захисні зони, у межах яких законом передбачені певні заборони та обмеження земельних прав. По-четверте, право користування на декількох земельних ділянках, наданих під будівництво та обслуговування, наприклад, лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку) можуть посвідчуватися одним державним актом. По-п'яте, у ряді випадків території, що призначаються для спеціальних несільськогосподарських потреб, можуть взагалі не надаватись як окремі земельні ділянки. Це стосується, наприклад, земельних ділянок, призначених для розміщення деяких лінійних об'єктів (ліній зв'язку, електропередач, підземних трубопроводів та ін.). У цьому випадку може бути встановлена охоронна чи санітарно-захисна зона, земельний сервітут.
Специфіка зазначених земель полягає в тому, що їх формування як самостійної категорії здійснюється значною мірою за рахунок вилучення або викупу земель із сфери сільськогосподарського чи лісогосподарського використання. У цих випадках у встановленому порядку відповідно до вимог статей гл. 36 ЗК України здійснюється відшкодування витрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
У переважній більшості випадків суб'єктами прав щодо вказаних земель виступають державні та комунальні підприємства, установи і організації промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та інших галузей суспільного виробництва. Для здійснення відповідної діяльності вони отримують земельні ділянки у постійне користування.
Не виключається також можливість використання таких земель і на інших титулах (оренди, суперфіцію та ін.).
Водночас можливе надання земельних ділянок за рахунок земель цієї категорії недержавним і некомунальним юридичним особам. Тут важливо лише те, щоб діяльність, обумовлена цільовим призначенням цих земель, здійснювалася юридичними особами, які наділені спеціальною (статутною) правоздатністю. Слід зазначити, що з метою прискорення ринкових реформ, стимулювання ефективного землекористування та підприємницької діяльності, заохочення інвестицій в реалізацію програм соціально-економічного розвитку чинним законодавством передбачена можливість придбання певних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, наприклад, за рахунок земель промисловості, у приватну власність недержавними та некомунальними юридичними і фізичними особами.
Порядок використання зазначених земель встановлюється законом (ч. 2 ст. 65 ЗК України). Це означає, що правовою основою нормативного регулювання в зазначеній сфері можуть бути лише закони, а не підзаконні акти.
Висновки з третього питання
Суспільні відносини, пов'язані з діяльністю транспорту як єдиної транспортної системи України, регулюються Законом України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р., законами про окремі види транспорту, кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України.
Функціонування транспорту нерозривно пов'язане з використанням відповідних земельних ділянок. До земель транспорту ст. 67 ЗК України відносить землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту (будівель, споруд тощо).
Еще по теме ІІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ:
- ІІ. СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
- І. ПОНЯТТЯ, СКЛАД ТА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- ІІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ