ІІІ. Державний земельний кадастр.

Термін «кадастр» означає систематизовану сукупність даних стосовно кількісної та якісної характеристик відповідних видів природних ресурсів чи явищ. Державний земельний кадастр - один з різновидів кадастрів природних ресурсів, до яких, крім нього, включаються: водний кадастр, лісовий кадастр, кадастр тваринного світу, кадастр рослинного світу та ін.

Державний земельний кадастр є однією з функцій державного управління земельним фондом, основними завданнями якої є: забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органи місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів; контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Сьогодні відбуваються певні позитивні зрушення у впровадженні автоматизованої системи ведення централізованого Державного земельного кадастру. У зв'язку з прийняттям 7 липня 2011 року Закону України «Про державний земельний кадастр» № 3613-VI , який є основою розвитку земельних відносин, а також повинен сприяти удосконаленнб системи управління земельними ресурсами. В Україні була запроваджена так звана «дуальна система» ведення кадастру і реєстрації прав.

При цьому одна структура веде базу даних на земельні ділянки, а друга - здійснює реєстрацію прав на них.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону державний земельний кадастр є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження в їх використанні, а також даних про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки полягає у внесенні до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Систему органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, становить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферіземельних відносин (Держземагентство). Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей у складі центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснюють державні кадастрові реєстратори, які мають повноваження:

- - перевіряють відповідність поданих документів вимогам законодавства;

- формують поземельні книги на земельні ділянки, вносять записи до них, забезпечують зберігання таких книг;

- здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру або відмовляють в їх внесенні;

- присвоюють кадастрові номери земельним ділянкам;

- надають відомості з Державного земельного кадастру та відмовляють в їх наданні;

- здійснюють виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;

- передають органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. (Порядок ведення Державного земельного кадастру Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р.

Об'єктами Державного земельного кадастру є:

- землі в межах державного кордону України;

- землі в межах території адміністрагивні територіальних одиниць;

- обмеження у використанні земель;

- земельна ділянка.( Стаття 10. ЗУ «Про земельний кадастр»)

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; г) цільове призначення (категорія земель, використання земельної ділянки в межах певної категорії земель; д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із зеилеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів (ст. 25 ЗУ «Про держ. земельний кадастр». Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Законом передбачено співпрацю, органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (Держземагенство), з органом державної реєстрації прав (Державна реєстраційна служба України). (Постанова КМУ від 22 лютого 2012 р.

З метою забезпечення реалізації положень Закону України «Про державний земельний кадастр» Кабінетом Міністрів України 17 жовтня 2012 року було прийнято Постанову «Про затвердження Порядку ведення державного земельного кадастру» № 1051, який визначає порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, а також механізм їх реєстрації.

Державний земельний кадастр має відповідні складові. Так, кадастрове зонування як його складова включає встановлення меж кадастрових зон і кварталів.

Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно- кліматичних умовах. Бонітування ґрунтів проводиться за стобальною шкалою.

Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Данні економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому вираженні.

Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі і проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Експертна грошова оцінка використовується при здійснені цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Держвному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Облік кількості земель - відображення у відомостях і документах, даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами.

Облік якості земель - відображення у відомостях і документах даних, які характеризують земельні угіддя за природними і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів.

Висновки з третього питання

Таким чином, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.