<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Потреба створення ефективної моделі соціально-трудових відносин в умовах формування ринкової економіки викликає необхідність вироблення найбільш оптимальних механізмів забезпечення дійової реалізації й результативного захисту трудових прав працівників, оскільки захист їх інтересів і дотримання європейських стандартів у цій царині є пріоритетними напрямками вдосконалення вітчизняного трудового законодавства.

Перед державною владою нині постає складне завдання: забезпечити правове регламентування праці на гідному соціально справедливому рівні, зробити його таким, щоб воно адекватно відбивало реалії суспільного життя з одночасним збереженням соціального призначення трудового права, максимально захистивши інтереси працівника як найбільш уразливого суб’єкта трудового права завдяки вдосконаленню існуючих форм захисту його трудових прав і розробці новітніх, більш ефективних правозахисних механізмів. Чинне законодавство, що регулює порядок захисту порушених трудових прав працюючих, і вирішення трудових спорів, що виникли на цьому підґрунті, не відповідають реаліям сьогодення, а тому потребують ґрунтовного теоретичного дослідження й відповідного вдосконалення.

Правовій регламентації захисту трудових прав працівників приділялась значна увага в роботах таких дослідників, як М.Г. Александров, Н.Б. Болотіна, Л.Я. Гінцбург, Г.С. Гончарова, В.Я. Гоц, В.В. Жернаков, П.І. Жигалкін, С.О. Іванов, І.Я. Кисельов, Р.І. Кондратьєв, В.В. Лазор, Р.З. Лівшиць, М.В. Лушнікова, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.М. Скобєлкін, О.В. Смирнов, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. Наукові праці названих учених не втратили своєї цінності й у даний час, проте, незважаючи на широкий спектр порушених ними питань, низка проблем у зазначеній сфері в умовах ринкової економіки вимагає вдосконалення й додаткового вирішення. Актуальними для вітчизняної науки трудового права стають розробка і впровадження ефективного механізму правового регулювання форм захисту трудових прав працівників.

Відповідне наукове дослідження становить інтерес як з позицій практики функціонування системи державних органів і громадських організацій, так і в плані обґрунтування теоретичних засад самозахисту як форми дотримання трудових прав працюючих. Діяльність у цьому напрямку є досить складною за своєю сутністю й потребує застосування науково виважених і серйозно аргументованих підходів. Саме цим і обумовлюється актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, доктрини трудового права, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити теоретичні положення щодо форм захисту трудових прав працівників в умовах формування ринкових відносин в Україні, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.

Досягнення поставленої мети в дисертації вимагало вирішення наступних дослідницьких завдань:

– висвітлити історичні передумови виникнення правового регулювання захисту трудових прав людини;

– розкрити сутність і значення правової регламентації форм захисту трудових прав працюючих;

– охарактеризувати механізм правового регламентування цих форм;

– навести дефініцію поняття «форми захисту трудових прав працівників», установити його співвідношення із суміжними правовими категоріями;

– установити місце трудових прав у системі прав людини;

– окреслити роль громадських організацій у захисті прав працівників;

– визначити особливості самостійного захисту працівником своїх трудових прав;

– узагальнити міжнародний і зарубіжний досвіди захисту трудових прав працюючих;

– розробити конкретні пропозиції з удосконалення нормативно-правового регламентування форм захисту трудових прав громадян.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері захисту трудових прав працівників за умов формування ринкових відносин в Україні.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють форми захисту трудових прав працівників.

Методи дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на методах наукового пізнання, фундаментом яких є діалектичний метод, за допомогою якого поставлені завдання розглянуті в їх розвитку і взаємозв’язку (підрозділ 1.1). Формально-логічний метод було використано при визначенні місця трудових прав в системі прав людини (підрозділ 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1 – 1.3; 2.3). Порівняльно-правовий метод став у нагоді для порівняння національного законодавства, яке регламентує форми захисту трудових прав працівників, з міжнародним і зарубіжним законодавством у цій сфері (підрозділи 3.1; 3.2). Історико-правовий метод задіяно при дослідженні становлення й розвитку трудових прав людини-працівника та форм їх захисту в Україні й у світі (підрозділ 3.2).

Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, локальні акти, а також міжнародно-правові документи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження розглянуто проблеми розвитку форм захисту трудових прав працюючих в умовах розвитку ринкової економіки, а також виявлено особливості правового регулювання захисту прав працівників. За його результатами сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Назвемо основні з них:

Уперше:

– форми захисту трудових прав працівників розглядаються як комплекс чітко встановлених у законодавстві правових процедур, спрямованих на скасування обмежень реалізації певних трудових прав і/або поновлення порушених з метою їх подальшого належного застосування у сфері праці, що здійснюються компетентними правозастосовними органами й самою уповноваженою особою в рамках правозахисного процесу;

– аргументовано, що вибір конкретної форми захисту трудових прав працюючих визначається: (а) характером матеріально-правових вимог і предметом захисту; (б) компетенцією органу, яким може бути розглянуті дані вимоги; (в) особливостями порядку розгляду заяви, акта чи скарги; (г) конкретними юридичними й фактичними умовами, в яких опинився працівник, чиє трудове право було порушено, і його реальними можливостями самостійно захистити своє право;

– форми захисту трудових прав громадян розглянуті як системне явище;

– запропоновано надати всеукраїнським профспілкам право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.

Удосконалено:

– визначення поняття «засоби захисту трудових прав працівників», під якими слід розуміти сукупність законних прийомів і процедур, виконуваних правозастосовними органами й самою уповноваженою особою в рамках правозахисного процесу відповідної форми захисту трудових прав і маючих на меті поновлення порушеного трудового права чи скасування обмеження його реалізації;

– розуміння самозахисту працівником своїх трудових прав як самостійних правових дій чи пасивної правової поведінки працівника, які спрямовані на захист своїх прав або уникнення від можливого їх порушення без звернення до компетентних державних органів чи громадських організацій. Запропоновано доповнити проект Трудового кодексу України окремою статтею під назвою «Самостійний захист працівниками своїх прав» і сформульовано її редакцію;

– обґрунтування необхідності подальшого реформування національної судової системи і процесуального законодавства у напрямку захисту трудових прав працюючих.

Дістали подальший розвиток:

– розуміння форм захисту трудових прав людини. Усі форми захисту об’єднано у 2 групи – юрисдикційну і неюрисдикційну. Розкрито їх зміст і з’ясовані особливості;

– позиція, що основною формою захисту трудових прав працівників є судовий захист, який посідає особливе місце серед інших форм захисту й вирізняється високою ефективністю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:

а) у науково-дослідницькій роботі – для подальшого дослідження правового регулювання захисту трудових прав працюючих;

б) у правотворчості – в процесі розробки нового Трудового кодексу України, вдосконаленні чинних КЗпП України, Закону України «Про Конституційний Суд України» й підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують форми захисту трудових прав людини;

в) у практичній діяльності – під час використання конкретних рекомендацій і пропозицій стосовно форм захисту трудових прав у діяльності органів державної виконавчої влади, суду, професійних спілок та ін.;

г) у навчальному процесі – при підготовці лекцій, відповідних глав підручників і навчальних посібників з трудового права, під час викладання навчальної дисципліни «Трудове право України», а також у науково-дослідницькій роботі студентів, слухачів і курсантів юридичних вузів і факультетів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й рекомендації, сформульовані в роботі, оприлюднені в доповідях і повідомленнях на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, засіданнях «круглих столів»: «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія та практика» (м. Харків, 2008 р.) та «Права інвалідів через призму конвенції ООН про права інвалідів» (м. Київ, 27 листопада 2010р.). Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, у 2 тезах доповідей на вказаних науково-практичних конференціях, а також в 2 збірниках наукових праць присвячених експертизі проектів нормативно-правових актів.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3-х розділів, що об’єднують 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок. Список використаних джерел складається із 233 найменувань і займає 21 сторінку.

<< | >>
Источник: ХАРЧУК РУСЛАНА СЕМЕНІВНА. РОЗВИТОК ФОРМ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ЗА УМОВ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. ЛУГАНСЬК –2011. 2011

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

  1. Стаття 13. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу
  2. ВСТУП
  3. ВСТУП
  4. ВСТУП
  5. ВСТУП
  6. ВСТУП
  7. ВСТУП
  8. Вступление в законную силу обвинительного приговора в отношении главы муниципального образования
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВСТУП
  12. ВСТУП
  13. ВСТУП
  14. ВСТУП