Детермінація злочинності у сфері нотаріальної діяльності
Детермінація злочинності одностайно визнається кримінологами однією з головних проблем кримінології. Значення вчення про детермінацію злочинності може поступитися хіба що складності її дослідження та вивчення.
Незважаючи на те, що в останні десятиріччя багато наукових позицій щодо проблем детермінації знайшли серед вчених певне узгодження, правилом доброго тону вважається підкреслення того, що в теорії детермінації злочинності вистачає місць, де не може бути єдиної відповіді, де неможливо встановити безпосередні причинно-наслідкові зв’язки між суспільними явищами та злочинністю. Так, А.П. Закалюк зауважує: «Через складність ряду положень теорії детермінації, неможливість через високий рівень наукової абстракції перевірити їх емпіричним шляхом, багато питань пізнання та розуміння детермінації суспільних процесів та утворень ще не утвердилися в науці, не отримали надійної і точної інтерпретації у галузевих науках, зокрема в кримінології» [85, С. 184].Детермінація злочинності розглядається вченими крізь призму загального вчення про детермінацію, про соціальну детермінацію зокрема. Слідом за видатними науковцями, кримінологами, ми будемо виходити з того, що детермінація - це «підпорядкований об'єктивним законам природи і суспільного розвитку складний процес породження, зумовлення, взаємних трансформацій і динамічних змін подій, явищ, процесів та станів оточуючої дійсності» [150, С. 73].
Оскільки злочинність - явище соціальне, набільший інтерес при дослідженні її детермінант викликає соціальна детермінація. З цього приводу А. М. Бойко пише: «Соціальна детермінація вже давно не сприймається як однозначна залежність одних явищ і процесів від других, оскільки містить ймовірні чи випадкові зв’язки, а також участь людини у соціальних процесах з її усвідомленим власним вибором та відповідальністю за свій вольовий вибір. Специфічність соціальної детермінації — в особливій значущості для неї соціальної активності людини як роду й особистості» [30, С.40].
Одним з таких аспектів, який вважається одним з головних питань кримінології, є детермінація злочинності. В даному випадку - злочинності у сфері нотаріальної діяльності. Від правильного визначення факторів, які породжують злочини тієї чи іншої спрямованості, залежить ефективність превентивних та профілактичних заходів, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю. Це аксіома. Тому дослідження факторів детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності виявляється досить актуальним, незважаючи на те, що випадки вчинення злочинів нотаріусами, з огляду на дані судової статистики, можна назвати поодинокими.
Розглядаючи питання детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності, необхідно перш за все визначитись з підходами до дослідження цього питання. З урахуванням різноманітних кримінологічних теорій, пов’язаних з природою злочинності та її окремих видів, постає питання про те, які сили породжують таке явище, як злочинність у сфері нотаріальної діяльності. Залежно від того, яку концепцію взяти за основу, відповідь на це питання може бути різною.
Так, злочинність у сфері нотаріальної діяльності може розглядатись як явище випадкове, хаотичне, поодиноке та безсистемне, а тому таке, що не потребує кримінологічного аналізу та якихось окремих заходів запобігання. Такий підхід був характерним для радянської кримінологічної науки щодо питання злочинності у правоохоронних органах взагалі. Це означає, що будь- який злочин, який вчиняється нотаріусом, може бути пояснений здебільшого особистісними характеристиками злочинця, особистими причинами, що підштовхнули його до злочинних дій, і не повинен повязуватись із загальною криміногенню обстановкою у країні. Цей підхід зберігався протягом тривалого часу й в перші роки незалежної України.
З іншого боку, якщо розглядати злочинність серед нотаріусів через призму так званої теорії навчання, можна вважати, що нотаріус схиляється до протиправної поведінки під негативним впливом найближчого оточення. При цьому вплив розуміється не як безпосереднє схиляння нотаріуса до вчинення злочину, а як дія на свідомість нотаріуса, з одного боку прикладів вдалої протиправної поведінки, а з іншого, - загальної атмосфери правового нігілізму, що панує у суспільстві.
Внаслідок цього у людини втрачається відчуття межі між правомірною поведінкою та неправомірною. В умовах, коли протиправна поведінка обіцяє більше, ніж правомірна, будь-яка особа в тій чи іншій мірі здатна в певних умовах вдатися до неправомірної поведінки.Злочинність серед нотаріусів можна розглядати й як результат повсякденної професійної діяльності нотаріуса та його усвідомленого раціонального вибору, спрямованого на вчинення протиправних дій. Будь- який нотаріус, навіть початківець, як правило, є сформованим
високопрофесійним юристом. Протягом здійснення нотаріальної діяльності особа набуває все більше досвіду, отримує все більше знання про різноманітні схеми збагачення за допомогою нотаріальних послуг, часто-густо отримує пропозиції щодо вчинення сумнівних з точки зору закону дій. В сукупності з досконалим знанням законодавства та юридичної практики, кожноденним пропуском через свої руки інформації про велику кількість майна та грошей, що переходять з одних рук до інших при вчиненні нотаріально посвідчених фактів та документів, можна сказати, що нотаріус чи не кожного дня зустрічається із спокусою покращити своє матеріальне становище за рахунок віртуозного маніпулювання законом та наданими йому повноваженнями, де межа між правомірною та протиправною дією часто є ледь відчутною. Там, де нотаріус робить власний усвідомлений раціональний вибір, помножений на високий ступінь самоконтролю, - виникає злочин. Тобто злочинність серед нотаріусів детермінується на індивідуальному рівні через взаємодію пов’язаних з професією можливостей та власних негативних психологічних характеристик нотаріуса, викликаних недоліками виховання, навчання тощо. Характерною особливістю такого підходу до детермінації злочинності серед нотаріусів є те, що це явище розглядається результат поступової моральної деградації людини.
Не слід також залишати поза увагою й такий аспект детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності, як прагнення соціальної системи до рівноваги. З точки зору структурного функціоналізму це означає, що злочинність серед нотаріусів є наслідком дисбалансу у системі «система юстиції - суспільство».
Коли суспільство очікує від нотаріату високої якості нотаріальних послуг, безпеки вчинення нотаріальних дій, бездоганних морально-етичних та професійних якостей нотаріусів, але при цьому не забезпечує нотаріат відповідними правовими та організаційно-технічими засобами, а також якісною системою виховання, підготовки та відбору кандидатів у нотаріуси, - виникає група злочинів, пов’язаних із зловживаннями у нотаріальній сфері. Недоліки правового регулювання у сфері соціального захисту нотаріусів штовхає окремих представників цієї професії на отримання неправомірної вигоди.Розглядаючи питання детермінації злочинів у сфері нотаріальної діяльності, уявляється правильним, слідом за І.М. Даньшиним, виходити з того, що вся складна детермінаційна сфера злочинності не може бути зведена тільки до причин та умов. Коректніше, враховуючи всі зв’язки та опосередковану взаємодію злочинності з іншими соціальними явищами, використовувати поняття криміногенного фактору.
Глибинний аналіз факторів детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності, а також механізму детермінуючого впливу цих факторів на відносини у сфері нотаріальної діяльності, можуть стати темою окремого дослідження. Однак в узагальненому виді вони все ж таки можуть бути охарактеризовані з огляду на рішення законодавця про віднесення нотаріусів до суб’єктів корупційних правопорушень як осіб, що займаються незалежною професійною діяльністю, пов’язаною з наданням публічних послуг. Доцільним при цьому уявляється взяти за основу класифікацію факторів корупції за сферами поширення та змістом, яка свого часу була запропонована М.І. Мельником і передбачала їх поділ на політичні, економічні, організаційно-управлінські, правові, ідеологічні, морально- психологічні та інші [171, С. 12].
Серед політичних факторів слід назвати ті, що впливають на кількісно- якісні показники злочинності в цілому:
- розбалансованість гілок державної влади та перебування їх у майже постійній конфронтації однієї з іншою;
- відсутність державницького підходу до розбудови окремих елементів механізму держави, до яких належить і нотаріат;
- прагнення держави більшість проблем організації нотаріальної діяльності перекласти на плечі самого нотаріату;
- ставлення політичних еліт до інституту нотаріату як до інструменту наповнення бюджету та паралельного тіньового збагачення, а не як до неодмінного елементу правової держави з правоохоронною та правозахисною функціями.
На сьогоднішній день як критики, так і прибічники України як самостійної держави, її політичної системи, збігаються в тому, що побудована після 1991 р. в України політична система позбавлена державницького підходу, а політичні еліти, структуровані в промислово-фінансові групи, зрощені з державним апаратом, розглядають державу як засіб збагачення. З цих міркувань розбудовується як державний апарат, так й інші елементи державного механізму. Стосовно нотаріату це виражається в тому, що йому дозволяється розвиватись настільки, наскільки це не заважає реалізовувати політичним елітам їх власні потреби.
Політичні фактори зазвичай називають першими, однак не слід забувати, що в основі політики завжди лежить економіка, тому економічні фактори детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності також грають дуже важливу роль. На наш погляд, серед таких факторів можна назвати наступні:
- перманентно важкий стан економіки в цілому та окремих галузей зокрема;
- низькі темпи зростання валового внутрішнього продукту на душу населення, а подекуди й відсутність такого росту;
- низький рівень доходів переважної більшості населення протягом всього часу після одержання Україною незалежності;
- неможливість накопичення значної кількості матеріальних благ чесною працею для переважної більшості людей;
- наявність постійного процесу перерозподілу високоліквідних майнових активів між фінансово-політичними угрупованнями залежно від зміни політичної обстановки у державі;
- явне та приховане зрощення крупного капіталу та державної влади, коли остання використовується для задоволення економічних інтересів першого.
На жаль, слід констатувати, що суспільно-політичний процес в Україні ніколи не був сприятливим для зміцнення режиму законності й правопорядку, а після бурхливих подій зими 2013-2014 років суспільно-політична ситуація в державі настільки загострилась, що на порядку денному стоїть питання про існування Української держави як такої. Органи державної влади, окремі представники держави своїми вчинками та висловами не тільки не сприяють утвердженню законності, але й навпаки - руйнують рештки довіри населення до держави як суспільного блага, державних інститутів, навіть окремих гілок державної влади.
Як доповів Генеральний прокурор України В. Ярема на засіданні Верховної Ради України 06 лютого 2015 року, протягом 2014 року зареєстровано більше одного мільйона кримінальних правопорушень. В умовах надзвичайно складної соціально-політичної ситуації набули масового поширення ті злочини, які раніше мали поодинокий характер. У 66 разів зросла кількість правопорушень проти основ національної безпеки України. Більше третини їх вчинено в Луганській та кожне четверте - у Донецькій областях. Половина таких злочинів посягає на територіальну цілісність держави. У 300 разів зросла кількість злочинів, пов’язаних із тероризмом. Окрім території проведення АТО десятки таких фактів мали місце в Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях [49].
Політична нестабільність та ускладення криміногенної ситуації, вкрай важке становище економіки України негативно відбивається й на цивільному обороті. Яскравим показником цього є статистичні дані про кількість нотаріальних дій, що вчиняються державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами. Так, наприклад, приватними нотаріусами Хмельницької області у 2014 році було вчинено 119574 нотаріальних дії, що на 9,85% менше, ніж у 2013 році (132837 нотаріальних дій) [286]. У Миколаївський області кількість вчинених нотаріальних дій у 2014 році зменшилась на 14% у порівнянні з 2013 роком [80], у Полтавській області ця різниця складає 36% [44] тощо. Значне зменшення кількості вчинюваних нотаріальних дій свідчить про зниження ділової активності населення, що, будучи викликаним негативними тенденціями у державі, саме є фактором подальшого погіршення суспільно-політичної та економічної ситуації. Зменшення кількості нотаріальних дій означає зменшення кількості вчинюваних правочинів, зменшення надходжень до бюджету від сплати державного мита, зменшення доходів нотаріусів, підвищення конкуренції між ними.
До організаційно-управлінських факторів детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності можна віднести різкий перехід свого часу до системи латинського нотаріату без належного кадрового забезпечення та за відсутності жорстких кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду нотаріуса, високу «вартість» початку нотаріальної діяльності, формування в нотаріаті ознак цеховості, корпоративності, клановості та закритості. Крім того, негативні наслідки мало й розширення компетенції приватних нотаріусів з одночасним скасуванням обмежень у їх кількості (хоча робилося це з благою метою - збільшення доступності нотаріальних послуг та наближення нотаріату до населення), що призвело до збільшення конкуренції на ринку нотаріальних послуг на шкоду їх якості та якості нотаріального корпусу.
Основним правовим фактором детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності є, звичайно, наявність прогалин у законодавстві України, що дозволяють заінтересованим особам зловживати повноваженнями нотаріусів. До недавнього часу таким фактором була й недостатня урегульованість питань кримінальної відповідальності нотаріусів. Але навіть після внесення змін до Розділу XVII Особливої частини КК України відкритими залишаються окремі проблеми підстав такої відповідальності, оскільки не всі порушення порядку здійснення нотаріальної діяльності охоплюються чинним кримінальним законодавством. Крім того, недостатньо врегульованими є питання й дисциплінарної, адміністративної та так званої професійної відповідальності нотаріусів.
Важливу роль у детермінації злочинності грають, як відомо, й ідеологічні фактори. Стосовно злочинності у сфері нотаріальної діяльності можна зазначити, що вони перебувають у нерозривному зв’язку з економічними факторами. Так, безпосередньо впливають на злочинність у сфері нотаріальної діяльності такі фактори, як загальний занепад правової культури, формування та посилення у суспільстві культу споживання та легкого збагачення, відсутність системної державної політики по формуванню у суспільстві позитивних цінностей, байдужість держави та суспільства до проявів зневаги до соціально вразливих осіб (неповнолітніх, людей похилого віку, людей з фізичними та психічними вадами). Непрямо та приховано, але в суспільстві в цілому схвалюються акти зловживання правами в самому широкому контексті.
Нарешті, на індивідуальному рівні неабиякий детермінуючий вплив на злочинність у сфері нотаріальної діяльності здійснюють морально- психологічні фактори: невпевненість кожної окремої людини у майбутньому, що тягне до прагнення збагачуватись будь-якими способами, бодай і сумнівними з правової точки зору; ставлення до юридичної професії як до засобу збагачення в обхід закону, а не як до служіння суспільству та державі. Сприяють збільшенню злочинних проявів й відносна закритість нотаріальної професії, що створює ілюзію захищеності від закону та безкарності.
Таким чином, можна стверджувати про існування системи факторів детермінації злочинності у сфері нотаріальної діяльності, які є підсистемою факторів корупції, знаходяться у складному зв’язку між собою та у сукупності породжують та живлять це явище. Як наслідок, заходи попередження та боротьби із цим явищем мають розроблюватись у відповідних напрямках. Але це вже тема іншої доповіді.
2.3.
Еще по теме Детермінація злочинності у сфері нотаріальної діяльності:
- ЗМІСТ
- ВСТУП
- Стан наукової розробки проблем злочинності у сфері нотаріальної діяльності
- Висновки до Розділу 1
- Детермінація злочинності у сфері нотаріальної діяльності
- Висновки до розділу 2
- 3.1. Поняття та основні заходи загальносоціального запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
- Спеціально-кримінологічне запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
- Індивідуальні заходи запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- 3.1 Причини та умови вчинення злочинів, пов’язаних із незаконною міграцією