<<
>>

Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання

1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

{Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1561-VI від 25.06.2009}

2. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

{Пункт "б" частини другої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1561-VI від 25.06.2009}

3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

{Пункт "а" частини третьої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

{Частину третю статті 22 доповнено пунктом "ґ" згідно із Законом № 1561-VI від 25.06.2009}

{Частину четверту статті 22 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

5. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

{Частина п'ята статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3404-IV від 08.02.2006}

<< | >>
Источник: ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 25.10.2001 № 2768-III (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27). 2001

Еще по теме Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання:

  1. Стаття 14. Визначення понять
  2. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
  3. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
  4. Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
  5. Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання
  6. Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами
  7. Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування
  8. Стаття 137. Підготовка до проведення та порядок проведення земельних торгів
  9. Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок
  10. ВСТУП
  11. 2.2. Система суб’єктів адміністративної юрисдикції у сільському господарстві України
  12. Адміністративно-юрисдикційні повноваження державних сільськогосподарських інспекцій
  13. ІІ. СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
  14. ІІІ. Державний земельний кадастр.
  15. ІІІ. Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення