<<
>>

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.

2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.

4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.

<< | >>
Источник: КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 05.04.2001 № 2341-III (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131). 2001

Еще по теме Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження:

  1. Стаття 13. Керівництво у сферах національної безпеки і оборони
  2. Стаття 1. Службова дисципліна
  3. Стаття 4. Визначення основних термінів і понять
  4. Стаття 14. Визначення понять
  5. Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
  6. Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
  7. Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
  8. 2.2. Функціональний розподіл обов’язків між суддями та іншими працівниками суду
  9. Додаток №1 І Н С Т Р У К Ц І Я (проект розроблений дисертантом) з діловодства в місцевому загальному суді
  10. 1.4. Основні вимоги, що висуваються до адміністративних актів органів прокуратури
  11. 2.2 Адміністративні акти, які приймаються при здійсненні зовнішньоорганізаційної діяльності органами прокуратури
  12. 2.3. Адміністративні акти, які приймаються при здійсненні внутрішньоорганізаційної діяльності органами прокуратури
  13. 2.2. Організаційні та правові аспекти в роботі слідчого військової прокуратури та шляхи її оптимізації
  14. Джерела дослідження підвищення кваліфікації та становлення системи підвищення кваліфікації прокурорів.
  15. 2.2. Структура єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.
  16. 2.2. Функціональний розподіл обов’язків між суддями та іншими працівниками суду