<<
>>

Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів

1. При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

3. До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.

4. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

{Стаття 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}

<< | >>
Источник: КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 05.04.2001 № 2341-III (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131). 2001

Еще по теме Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів:

  1. 2.2. Об’єктивна сторона злочину «фіктивне підприємництво»
  2. Суб’єктивна сторона злочину «фіктивне підприємництво»
  3. РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЙОГО ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ ЗЛОЧИНІВ
  4. РОЗДІЛ 4 ПРОБЛЕМИ КАРАНОСТІ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
  5. 1.2. Кримінальна процесуальна характеристика потерпілого на стадії досудового розслідування
  6. 3.1. Поняття та основні заходи загальносоціального запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
  7. 2.2. Організаційні та правові аспекти в роботі слідчого військової прокуратури та шляхи її оптимізації
  8. 1.1 Поняття та структура давності як юридичної конструкції кримінального права України
  9. 2.1 Початковий та кінцевий моменти строків давності
  10. 2.3 Обставини, які зупиняють або переривають перебіг строків давності
  11. 2.5 Юридичні наслідки застосування давності
  12. 1.2 Міжнародно-правові зобов’язання України у сфері криміналізації незаконної міграції
  13. 2.1 Об’єктивні ознаки злочинів, що полягають у незаконній міграції (ст.ст. 332, 3321 КК України)
  14. 3.2 Особа злочинця, який вчиняє незаконне переправлення осіб через державний кордон України
  15. 2.1. Відкритий судовий розгляд кримінальних справ та його повне фіксування технічними засобами
  16. 2.2. Участь громадськості у розгляді та вирішенні кримінальних справ як складова змісту засади гласності
  17. 1.2. Санкція у структурі правової норми
  18. 2.2. Функціональне спрямування санкцій у праві
  19. 2.3. Умови правомірності застосування санкцій у процесі реалізації юридичної відповідальності
  20. Функції та завдання правоохоронної діяльності