<<
>>

Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

<< | >>
Источник: КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 05.04.2001 № 2341-III (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131). 2001

Еще по теме Стаття 39. Крайня необхідність:

  1. Стаття 13. Дисциплінарне стягнення та його види
  2. Стаття 131-2. Обставини, що виключають дисциплінарну відповідальність
  3. Стаття 1171. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності
  4. Стаття 39. Крайня необхідність
  5. Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
  6. Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність
  7. Стаття 18. Крайня необхідність
  8. Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення
  9. ВСТУП
  10. Вторинне законодавство
  11. РОЗДІЛ 3 УГОДИ ПРО ПАРТНЕРСТВО І СПІВРОБІТНИЦТВО З НОВИМИ НЕЗАЛЕЖНИМИ ДЕРЖАВАМИ
  12. Кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво: врахування факторів криміналізації та відповідність її принципам
  13. Суб’єкт злочину «фіктивне підприємництво»
  14. 4.3. Правова характеристика мирних способів вирішення колективних трудових розбіжностей