§ 7. Зловживання правом

Зловживання правом - це неправомірне суспільно шкідливе діяння правоможної особи, що спрямоване на задоволення її інтересу, але суперечить призначенню такого права.

Ознаками зловживання правом є такі.

1. Зловживання можливе шд час здійснення особою суб 'єктивного права.

2. Суб’єктивне право реалізується всупереч його призначенню', воно може використовуватися відповідно до «букви» закону, проте за­вжди - всупереч його «духу». При зловживанні суб’єктивним правом відбувається відхилення від стандарту його правомірного здійснення, переслідується мета, протилежна принципам його використання.

Зокрема, при зловживанні правом суб’єкт порушує принципи до­бросовісності, розумності, пропорційності. Добросовісність вимагає від суб’єкта здійснювати свої права належним чином, не вводити інших осіб в оману. У свою чергу розумність передбачає використання суб’єктивного права з метою, що узгоджується з вимогами здорового глузду; воно є передбачуваним та очікуваним. При здійсненні суб’єктивного права пропорційність вимагає зважування власних інте­ресів та інтересів інших осіб, досягнення їх справедливого балансу. Зловживаючи своїм суб’єктивним правом, особа використовує його несумлінно, нерозумно і непропорційно, нехтуючи правами та інте­ресами інших осіб.

3. Зловживаючи правом, особа переслідує свій неправомірний ін­терес, керуючись при цьому різними мотивами (наприклад, корисли- віть, помста, заздрість). Таким чином, особа одержує необгрунтовані переваги, перешкоджає здійсненню прав інших суб’єктів.

4. При зловживанні правом відбувається заподіяння шкоди або створення реальної загрози її заподіяння іншим суб’єктам. При цьому зловживання може здійснюватися як з наміром заподіяти шкоду іншій особі (шикана),так і з іншими цілями (збагачення, одержання пільг, необгрунтованих переваг, затягування розгляду справи в суді, ухилян­ня від виконання своїх обов’язків тощо), досягнення яких заподіює шкоду іншим суб’єктам.

5. Зловживання правом як юридично значуща (неправомірна) по­ведінка тягне за собою настання юридичних наслідків. Так, згідно з ЦК України у разі зловживання особою своїм правом суд може зобов’язати її припинити такі дії, а також застосувати інші наслідки, зокрема, відмовити у захисті прав такій особі. Якщо зловживання правом призвело до заподіяння шкоди, суд може зобов’язати цю особу відшкодувати заподіяні збитки.

Найбільш шкідливі, очевидні види зловживання правом можуть прямо заборонятися законом'. їх учинення визнається правопорушен­нямі тягне за собою юридичну відповідальність. Наприклад, закон забороняє зловживання владою та службовим становищем, зловжи­вання монопольним становищем на ринку, фіктивне банкрутство, а також деякі види зловживання батьківськими правами (експлуатацію дитини, примушування її до жебракування і бродяжництва, жорстоке поводження з дитиною) і встановлює міру юридичної відповідальнос­ті за їх вчинення.

Менш шкідливі види зловживання правом (наприклад, укладання удаваних правочинів, укладання фіктивних шлюбів) також можуть заборонятися законом, але тягнуть за собою не юридичну відповідаль­ність, а інші негативні юридичні наслідки (зокрема, визнання право- чину, шлюбу недійсними). Усі ці діяння є зловживанням правом у широкому розумінні. Вони демонструють, що правопорушення мо­жуть учинятися не тільки при додержанні заборон, виконанні обов’язків, а й при використанні прав, наданих суб’єкту.

Водночас деякі види зловживання правом є ззовні легальними, тобто такими, що законом прямо не заборонені, азе неправомірними за своєю сутністю, оскільки спрямовані на задоволення неправомірного інтересу, досягнення неправомірної мети. Типовими прикладами таких діянь є зловживання процесуальними правами з метою невиправданого за­тягування судового процесу (заявления численних необгрунтованих відводів суддям, нез’явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необгрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій та ін.). У цьому разі суд мас право продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, залишити клопотання без розгляду та ін., тим самим відмовляючи особі в реалізації і захисті її прав, якими вона зловживає. Такі дії є зловживанням правому вузькому розумінні', вони не є право­порушеннями, але визнаються неправомірними діяннями.