<<
>>

§ 2. Виникнення держави

Держава виникає внаслідок розпаду первісного ладу, поступового відокремлення від суспільства верстви вождів та наближених до них осіб, зосередження в них управлінських функцій, ресурсів влади та соціальних привілеїв.

Як свідчить історична наука, перші держави утворились на межі IV—III тис. до н. е. на берегах Нілу, у долині Тигру і Євфрату, пізніше - в Індії, Китаї.

Держава формується в конкретно-історичних умовах, під впливом економічних, соціальних, демографічних, природно-кліматичних, ан­тропологічних, психологічних, релігійних та інших чинників.

Важливою економічною передумовою формування держави став перехід від привласнювальної економіки до виробничої економіки. Удосконалення знарядь праці сприяло розвитку нових форм землероб­ства, виникненню окремого роду занять - кочового скотарства (перший суспільний розподіл праці). У ході подальшого розвитку первісної об­щини були відкриті метали, що стимулювало промислову, ремісниць­ку діяльність (другий суспільний розподіл праці).

Спеціалізація видів трудової діяльності спричинила зростання її продуктивності. Виробництво надлишкового продукту створило сприятливі умови для регулярного обміну товарами, виникнення

торгівлі (третій суспільний розподіл праці). З цього часу стає мож­ливим утримання групи людей, які виконують суспільно значущі функції, владно-управлінські функції та не беруть участі у матеріаль­ному виробництві.

Ускладнення економічних відносин обумовило майнове розшару­вання населення і соціальну диференціацію. Родова община роздріб­нюється на патріархальні сім "і, які виступають власниками знарядь і продуктів праці. Колективна власність трансформується в групову, а потім - у сімейну. Кровнородинні зв’язки замінюються сусідськими. Виникають територіальні утворення, які не збігаються з родоплемін­ною організацією. Однією з перших форм територіального об’єднання людей стає місто.

Перехід від первісного ладу до держави прискорювався завоюван­нями одних племен іншими, які супроводжувалися зміцненням влади вождів.

У різних народів світу процес виникнення держави мав істотні відмінності. Розрізняють такі шляхи виникнення держави.

1. Східний («азійський») шлях. В Єгипті, Вавилоні, деяких країнах Африки виникнення держави значною мірою було пов’язане з при­родно-кліматичними умовами. Поливне землеробство вимагало про­ведення значних суспільних робіт (будівництво, експлуатація, захист іригаційних систем та ін.) і спричиняло необхідність виокремлення групи осіб, які виконують управлінські функції.

2. Античний шлях. Основними чинниками утворення держави у Давній Греції і Давньому Римі були поступовий розпад родової ор­ганізації влади, перехід від колективної до приватної власності на землю, засоби виробництва, класове розшарування. Саме так виник Афінський поліс (давньогрецький шлях). У Давньому Римі процес формування держави супроводжувався боротьбою плебеїв із римською родовою аристократією - патриціями (давньоримський шлях).

3. Германський шлях. Виникнення франкської держави було при­скорене завоюваннями германськими племенами (варварами) значних територій Римської імперії, що виявило неспроможність управління в нових умовах, привело до формування держави ранньофеодального типу.

4. Слов'янський шлях. Унаслідок розпаду первісної общини у слов’ян виникає ранньофеодальна держава. Головною формою дер­жавного впорядкування у східнослов’янських племен були князівства.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 2. Виникнення держави:

  1. РОЗДІЛ 3 УГОДИ ПРО ПАРТНЕРСТВО І СПІВРОБІТНИЦТВО З НОВИМИ НЕЗАЛЕЖНИМИ ДЕРЖАВАМИ
  2. Теоретичні аспекти визначення поняття і змісту інституту адміністративних правочинів у сільському господарстві України
  3. 2.2. Система суб’єктів адміністративної юрисдикції у сільському господарстві України
  4. Нотаріат в Україні: поняття, завдання, правове регулювання і принципи діяльності
  5. Злочини у сфері нотаріальної діяльності: кримінально-правова характеристика
  6. 1.1. Юридична природа адміністративних актів органів публічної адміністрації
  7. 1.3. Поняття та сутність адміністративних актів органів прокуратури
  8. ВСТУП
  9. 1.1. Поняття трудових спорів, конфліктів та їх позовний і непозовний характер
  10. 1.2. Історико-правовий аналіз вітчизняного регулювання трудових спорів і конфліктів
  11. 1.3. Причини і підстави виникнення трудових спорів і конфліктів за сучасних ринкових умов національної економіки
  12. 3.1. Правова природа і зміст індивідуальних трудових спорів і конфліктів