<<
>>

§ 2. Теорія держави і права та інші суспільні науки

Теорія держави і права не може розвиватися ізольовано, без взаємо­дії з іншими галузями знань. Під час наукового пошуку часто виникає потреба у використанні досягнень інших суспільних наук, таких як фі­лософія, соціологія, економічна теорія, політологія, логіка, конфлікто- логія, соціальна психологія, антропологія, етика тощо.

На цій основі виникають нові міждисциплінарні галузі досліджень (зокрема, антро­пологія права, юридична конфліктологія, правова психологія, юридична логіка та ін.) як результат інтеграції і розвитку наукових знань.

Зв’язок між теорією держави і права та іншими суспільними наука­ми визначається такими положеннями.

1. Незважаючи на спроби створити «чисту» юридичну науку (Г. Кельзен), при дослідженні юридичних явищ не можна абстрагува­

тися від інших елементів соціальної дійсності. Так, для аналізу уявлень людей про право або мотивацію правової поведінки використовуються дані психології, для визначення місця держави в політичній системі суспільства - здобутки політології тощо. Отже, при вивченні юридич­них явищ та процесів неодмінно враховуються досягнення різних суспільних наук.

2. Юридична дійсність настільки тісно переплетена з політичними, економічними, соціальними, культурологічними, антропологічними та іншими явищами і процесами у різних сферах суспільного життя, що дослідження цих процесів також буде неповним без використання результатів юридичних наук, насамперед теорії держави і права як загальної, фундаментальної, методологічної юридичної дисципліни.

Таким чином, зв’язок теорії держави і права із різними суспільни­ми науками має двосторонній характер-, з одного боку, теорія держа­ви і права використовує досягнення інших суспільних наук, а з друго­го - останні враховують розробки з теорії держави і права при вивчен­ні питань, що становлять їх предмет дослідження.

Принципове значення для розвитку теорії держави і права має її зв’язок із філософією.

Філософія є наукою про загальні закони розви­тку природи, суспільства та мислення, що виробляє узагальнену сис­тему поглядів на світ, місце в ньому людини, загальні принципи буття і пізнання. Теорія держави і права взаємодіє з філософією у декількох напрямах.

По-перше, філософія озброює юриспруденцію методологією до­слідження. Вона виробляє основні загальні (філософські) підходи до наукових досліджень, що використовуються також теорією держави і права. У свою чергу, остання забезпечує філософію матеріалом, що дозволяє їй узагальнювати та формулювати принципи розвитку сус­пільства, а також розробляти власні підходи та засоби світоглядної орієнтації людини.

По-друге, філософія виявляє найзагальніші філософські закономір­ності, які поширюються і на юридичну сферу. Теорія держави і права широко використовує вироблені філософські категорії та поняття, серед яких: «сутність» і «явище», «зміст» і «форма», «закономірність» і «випадковість», «цінність», «розвиток» та ін.

У системі філософських знань виокремлюється філософія права як міждисциплінарна галузь знань про пізнавальні, ціннісні та соці­альні основи права. Філософія права вивчає фундаментальні принци­

пи буття права, його природу та соціальну сутність. Однією з актуаль­них проблем сучасної філософії права є філософія прав людини.

Важливе значення для розвитку теорії держави і права має її зв’язок із соціологією. Соціологія є суспільною наукою, що вивчає соціум як цілісну систему, його окремі структури та інститути, різні соціаль­ні групи та стосунки між ними. Об’єктом соціологічних досліджень виступають усі соціальні явища, у тому числі держава і право.

Більш глибокому та всебічному розумінню держави і права спри­яють широке застосування вченими-правознавцями соціологічних методів дослідження при вивченні юридичних інститутів та викорис­тання ними результатів соціологічних експериментів. Дані соціоло­гічних досліджень допомагають успішно розв’язувати низку практич­них завдань, наприклад удосконалення судової та іншої юридичної практики, усунення конфліктів у юридичній сфері, підвищення ефек­тивності права тощо.

На межі соціології та теорії держави і права утворилася соціологія прива як міждисциплінарна галузь наукових знань про соціальні умови розвитку та функціонування права. Соціологія права спрямована на з’ясування соціальної зумовленості та соціальної ефективності права.

При здійсненні юридичних досліджень теорія держави і права вза­ємодіє з політологією - наукою про політику, що вивчає політичні явища, процеси та інститути. Розмежування політології та юриспру­денції пов’язано з поступовою структуризацією їх предметів. Предмет політології включає такі проблеми, як політичне лідерство, політична діяльність, типи політичної свідомості та культури, які не входять до сфери правової науки. Теорія держави і права вивчає не всі політичні явища та процеси, а лише ті, що пов’язані з державою і мають юри­дичну значущість.

Політологія дозволяє теорії держави і права більш повно досліджу­вати свій предмет. Теорія держави і права використовує дані політоло­гії, досліджуючи місце держави в політичній системі суспільства, взаємодію держави з політичними партіями, зв’язок права і політики тощо. У свою чергу, політологія враховує теоретико-правові напрацю- вання теорії держави і права, зокрема, щодо поняття держави, форм і функцій держави, правового регулювання політичних відносин та ін.

Розвиток теорії держави і права тісно пов’язаний із досягненнями економічної теорії, яка вивчає закономірності і принципи виробництва, накопичення, обміну та розподілу матеріальних благ. Теорія держави

і права враховує висновки економічної теорії при визначенні принципів правового регулювання економічної системи, особливостей співвідно­шення права і економіки тощо. Слід брати до уваги й зворотний вплив теорії держави і права на економічну теорію та економіку як таку.

На межі теоретико-правових та економічних досліджень форму­ються міждисциплінарні напрями наукових знань, серед яких - еконо­мічний аналіз права (економіка права), конституційна економіка та ін. Так, економіка права бере свій початок ще з Дж. Бентама, який аналізував з економічного боку правові норми, що регулюють нерин- кову поведінку (злочин і покарання, шлюбно-сімейні стосунки, полі­тичні і законотворчі процеси). Економічний аналіз права передбачає використання економічної теорії для того, аби передбачити наслідки юридичних правил, визначити, які юридичні правила є економічно ефективними, та рекомендувати, якими вони мають бути. У цілому, взаємовплив теорії держави і права та економічної теорії забезпечує науково обґрунтоване бачення взаємодії економічних і правових інсти­тутів, що сприяє вирішенню завдань реформування економічної сис­теми та правового забезпечення цього процесу.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 2. Теорія держави і права та інші суспільні науки:

  1. ВСТУП
  2. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  3. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  4. Теоретичні аспекти визначення поняття і змісту інституту адміністративних правочинів у сільському господарстві України
  5. 4.3. Забезпечення договірної свободи сторін у процесі надання адміністративних послуг у сільському господарстві
  6. Поняття та правова природа процесуальних норм адміністративного права
  7. 1.1. Юридична природа адміністративних актів органів публічної адміністрації
  8. 1.3. Поняття та сутність адміністративних актів органів прокуратури
  9. 4.1. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права і сторона колективних трудових спорів і конфліктів
  10. 1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників
  11. 1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини
  12. Методологія дослідження інституту адвокатури в процесі реалізації конституційного права на правову допомогу