<<
>>

§ 4. Теорії походження держави

Розмаїття теорій, які пояснюють причини виникнення держави, спричинено складністю процесу виникнення держави, розбіжностями у світоглядних позиціях, впливом відповідної історичної епохи, різним обсягом доступної інформації з цього питання.

Розглянемо основні теорії походження держави.

Теологічна теорія(Тома Аквінський, XIII ст.) пояснює походжен­ня держави волею Бога, висуває ідеї її непорушності, вічності та за­лежності від божественної волі. Влада, вкладена в руки правителя Богом, покликана захищати благо всіх.

Патріархальна теорія (Р. Філмер, XVII ст.) представляє державу продуктом природного розвитку, результатом розростання сім’ї. В осно­ві виникнення держави - природне прагнення людей до взаємного спілкування. Для цього вони об’єднуються в сім’ї, декілька сімей скла­дають рід (селища), а із селищ утворюється держава. Державна влада є продовженням батьківської влади в сім’ї, влади домовласника. Як ре­зультат, держава - найвища форма політичного спілкування людей.

Представники договірної теорії (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, XVII-XVIII ст.) вважають, що державі передує «природний стан», який вони характеризують по-різному: як царство необмеженої осо­бистої свободи, загального благоденства або «війни всіх проти всіх». Кожна людина мала невід’ємні права, однак у природному стані не­минуче постає проблема їх забезпечення та охорони. Тому люди до­мовилися встановити над собою специфічну інституцію - державу, яка б відповідала за дотримання порядку, захищала загальні інтереси, за-

безпечувала невід’ємні права. У договірній теорії іноді розрізняють первинний договір (договір-об’єднання) і вторинний договір (договір- підпорядкування народу і державних органів правителям). Таким чи­ном, держава створюється внаслідок розумної волі людей.

Органічна теорія(Г. Спенсер, XIX ст.) порівнює суспільство з бі­ологічним організмом.

У розвитку суспільства виявляються закономір­ності, притаманні всім живим організмам (зростання й ускладнення функцій організму, взаємозв’язок їх окремих частин, їхня диференці­ація). Об’єднання людей (племена, союзи племен, імперії, міста-дер- жави) Г. Спенсер називав «агрегатами», які змінюються під впливом соціального розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади.

У межах теорії насильства (XIX ст.) розрізняють теорії внутріш­нього та зовнішнього насильства. Згідно з першою (Є. Дюрінг) влас­ність, класи та держава виникли внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники другої теорії (К. Каутський, Л. Гумплович) серед найважливіших чинників державотворення ви­окремлювали війни та територіальні завоювання. Для закріплення влади переможців над завойованими народами утворюється держава.

Згідно з марксистською (класовою) теорією походження держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, XIX ст.) виникнення держави було зумовлено переважно економічними чинниками - суспільним поділом праці, по­явою надлишкового продукту, приватної власності і наступним май­новим (класовим) розшаруванням суспільства. Тим самим обґрунто­вувалася ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як основну причину її виникнення. Держава визначається як засіб, що забезпечує панування одного класу над іншим.

Теорія інцесту (К. Леві-Строс, XX ст.) головним чинником ви­окремлення людини із світу природи називає заборону (табу) на крово­змішення. Збереження людського роду і його подальший розвиток вимагали створення спеціальних органів усередині родової общини, здатних контролювати дотримання заборони інцесту і застосовувати примушування до її порушників. Ці контролюючі органи з часом по­чали виконувати й інші громадські функції, виступаючи прообразом майбутньої державної організації.

Іригаційна (гідравлічна) теорія (К. Вітфогель, XX ст.) передумо­вою ранньої державності вважає перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогос-

подарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умо­ви для появи розгалуженого державного апарату. К. Вітфогель пов’язував деспотичні форми азійських держав з необхідністю будів­ництва іригаційних споруд, що вимагало жорсткого централізованого управління.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 4. Теорії походження держави:

  1. ВСТУП
  2. 1.1. Передумови появи Кормчих книг на території Київської Русі
  3. 2.3 Правові норми Єфремівської Кормчої, які регулюють відносини кліриків усіх санів та монахів
  4. Зарубіжний досвід регламентації та застосування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво
  5. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  6. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  7. Принципи реалізації державної виконавчої влади у галузі сільського господарства
  8. Адміністративно-юрисдикційні повноваження державних сільськогосподарських інспекцій
  9. 3.2. Адміністративні санкції за проступки у галузі сільського господарства
  10. 4.1. Поняття та зміст адміністративних послуг у сільському господарстві
  11. Нотаріат в Україні: поняття, завдання, правове регулювання і принципи діяльності
  12. 3.1. Поняття та основні заходи загальносоціального запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
  13. 1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників