<<
>>

§ 3. Стадії створення нормат ивно-правових актів

Нормотворчість здійснюється в установленому порядку, складаєть­ся з відповідних стадій.

Стадія нормотворчості - це сукупність процедурних дій, які здійснюються в процесі нормотворчості та об’єднані певною про­міжною метою.

Стадіями створення нормативно-правових актів є такі.

1. Підготування проекту нормативно-правового акта, що вклю­чає:

- розгляд питання про необхідність прийняття нормативно-право­вого акта та ухвалення рішення щодо розроблення проекту. Таке рі­шення ухвалюється на підставі програм і планів нормотворчої діяль­ності, аналізу відповідних нормотворчих пропозицій, доручень від уповноважених органів державної влади тощо;

- організаційно-технічне і фінансове забезпечення підготування проекту. Зокрема, з метою опрацювання важливих і складних проектів утворюються комісії, які включають юристів-иормопроектувальників, вчених і практиків, представників зацікавлених організацій і громад­ських організації; вирішується питання про обсяги фінансування під­готування проекту;

- збирання необхідної інформації про стан суспільних відносин, які потребують правового регулювання, стан наявної нормативно-пра­вової бази і практики її реалізації. При цьому з’ясовуються наукові нагірацювання, громадська думка, вивчається вітчизняний та іноземний досвід;

- створення в разі необхідності концепції проекту нормативно- правового акта, в якій розкриваються основні ідеї, цілі прийняття, механізм реалізації майбутнього акта;

- формулювання тексту проекту, пояснювальної записки та інших необхідних документів до нього (наприклад, фінансово-економічного обгрунтування). Крім того, проект повинен одержати висновки уповно­важених суб’єктів (наприклад, висновок Антимонопольного комітету України).

Ця стадія завершується офіційним внесенням суб’єктом нормо­творчої ініціативи проектів нормативно-правових актів уповноваже­ному суб’єкту нормотворчості.

Суб’єкти нормотворчої ініціативи ви­значаються Конституцією України, а також законодавством про статус відповідних органів.

2. Розгляд проекту нормативно-правового акта та ухвалення рішення щодо нього. Внесений у встановленому порядку проект роз­глядається та обговорюється суб’єктом нормотворчості, його відповід­ними органами і службами. При цьому з’ясовуються економічна, со­ціально-політична та юридична обгрунтованість проекту, його відпо­відність планам прийняття нормативно-правових актів.

На цій стадії можливим є публічне обговорення проекту норматив­но-правового акта із залученням широкого кола зацікавлених суб’єктів (державних органів, підприємств, установ, громадських організацій тощо) та експертних установ. Крім того, проект акта або окремі клю­чові питання можуть бути винесені на референдум. Усе це дозволяє врахувати громадську думку, віднайти компромісні, збалансовані нор- мотворчі рішення.

У разі необхідності проект направляється для проведення експер­тизи (правової, фінансово-економічної, кримінологічної, наукової, екологічної та ін.). Наприклад, під час правової експертизи з’ясовується відповідність проекту Конституції та законодавству України, Конвен­ції про захист прав людини та основоположних свобод, практиці Єв­ропейського суду з прав людини, міжнародним договорам України, acquis communautaire.Експертиза оцінює також внутрішню узгодже­ність змісту проекту, його відповідність вимогам нормотворчої техні­ки тощо.

За результатами розгляду проекту уповноважений суб’єкт може ухвалити одне з рішень: а) прийняти нормативно-правовий акт; б) по­вернути проект для доопрацювання, внесення до нього необхідних змін

із зазначенням зауважень і строку доопрацювання; в) відхилити проект нормативно-правового акта.

3. Офіційне оприлюднення (промульгація) нормативно-правового акта. Прийняті нормативно-правові акти оформлюються та підпису­ються уповноваженими суб’єктами, у разі необхідності реєструються в Міністерстві юстиції України, включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, підлягають офіційному опубліку­ванню, після чого набирають чинності. Промульгація є необхідною формальною умовою для визначення початку дії нормативно-правових актів, підтвердження автентичності, офіційності їх текстів. Обов’язок офіційного оприлюднення передбачено у ст. 57 Конституції України, згідно з якою нормативно-правові акти, що визначають права та обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення.

Для різних видів нормотворчості встановлюються особливі про­цедурні вимоги. Зокрема, головними особливостями законодавчого процесу є ускладнений порядок прийняття законів та докладна регла­ментація його стадій. Порядок прийняття законів в Україні визнача­ється Конституцією України, а також Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом від 10 лютого 2010 р.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 3. Стадії створення нормат ивно-правових актів:

  1. Стаття 2. Особливості набрання чинності законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи
  2. Стаття 3. Особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи
  3. Коллизии нормативных правовых актов местного самоуправления
  4. 3.1. Застосування міжнародних правових актів при реалізації прав і законних інтересів потерпілого
  5. Список использованных нормативно-правовых актов и литературы
  6. Юридическая природа муниципальных правовых актов
  7. Проблемы обеспечения соответствия муниципальных правовых актов федеральному и региональному законодательству
  8. § 4. Правовые акты органов местного самоуправления
  9. § 1. Общая характеристика реализации подзаконных правовых актов
  10. § 3. Реализация правовых актов органов местного самоуправления
  11. § 4. Реализация локальных правовых актов
  12. 3, Кодифицированные правовые акты в системе нормативных актов.
  13. § 1. Понятие и отличительные черты коллизии правовых актов.
  14. § 2. Причины возникновения коллизий правовых актов.
  15. § 3. Соотношение коллизий правовых актов и конфликтов в пра­вовой сфере.
  16. § 4. Виды коллизий правовых актов.
  17. 1. Понятие и общая характеристика механизма разрешения коллизий правовых актов.