<<
>>

РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ НОРМИ ЄФРЕМІВСЬКОЇ КОРМЧОЇ

Як вже було зазначено у першому розділі, основною метою створення Кормчих книг було регулювання правовідносин, суб’єктами яких виступали клірики та миряни в тих сферах, що знаходилися під юрисдикцією Церкви.

Усі правові норми Єфремівської Кормчої для проведення аналізу та визначення правового статусу суб’єктів правовідносин, що врегульовувалися Кормчою, доцільно розподілити на п’ять великих груп за суб’єктами правовідносин: правові норми, що регулюють правовідносини вищого духовенства; правові норми, що регулюють правовідносини нижчого духовенства та монахів; правові норми, що регулюють правовідносини усіх кліриків; правові норми, що регулюють правовідносини мирян та правові норми, що регулюють правовідносини усіх членів християнської громади. В процесі проведення аналізу правових норм Єфремівської Кормчої та визначення правового статусу суб’єктів правовідносин, в середині кожної такої суб’єктної групи автор розподіляє усі правові норми ще й за об’єктами правовідносин, які ці норми мають врегульовувати.

Правові норми, які регулювали відносини між кліриками, потрапили до Кормчих книг переважно з джерел, створених церковною владою. Але у списках та редакціях Кормчих серед правових норм, що регулюють відносини між кліриками, є такі, джерела яких виникли внаслідок законотворчої діяльності світської влади. Як правило, норми з джерел останнього типу регулюють правовідносини кліриків у галузі зовнішніх церковних відносин або їх відносин з представниками світської влади та адміністрації.

Правові норми, що регулювали правовідносини мирян, також мали як церковне, так і світське авторство. При покаранні мирян за деякі правопорушення, що встановлювалися у інших, світських джерелах права, норми Кормчої застосовувалися додатково до відповідних норм князівського права. Однак, у Кормчих існували й такі норми, що у князівському праві не містилися.

Через різний час, місце та обставини створення джерел правових норм Кормчих книг, норми з різних джерел часто повторюються, взаємно доповнюються, замінюють чи скасовують одна одну. Тому застосування правових норм Кормчих книг на практиці було достатньо складною процедурою, при здійсненні якої треба було враховувати не тільки безпосередній зміст норми, а й її юридичну силу стосовно інших норм, час та місце її створення, традиції, що склалися стосовно цієї конкретної норми у юридичній практиці Церкви.

Редактори списків Кормчих книг Київської Русі намагалися своєю діяльністю полегшити цей застосовний процес, зробити його зрозумілим не тільки для фахівців, що мали власний досвід у практиці застосування норм церковного права, але й для непрофесіоналів у цій галузі.

Серед санкцій правових норм Кормчих книг, зокрема й Єфремівської редакції, слід визначити й дати коротку характеристику наступним:

1. Анафема – найсуворіша санкція церковного права, що застосовується за порушення принципових й основоположних церковних догматів, й полягає в вигнанні покараної особи з християнської громади, включаючи заборону покараному навіть входити до приміщення церкви. За Кормчою анафема може застосовуватися як до кліриків, так і до мирян.

2. Позбавлення сану – санкція, що застосовується для кліриків й полягає в переведенні покараного на один чи більше санів нижче від того сану, який покараний мав до скоєного правопорушення. Максимальне позбавлення сану Кормча називає “розстригом” – позбавленням покараної особи статусу клірика та переводу її до мирян; розстриг призначається за вчинення правопорушення, яке є несумісним з високим статусом клірика.

3. Заборона служіння – санкція, що застосовуються до священиків, та полягає в тимчасовій або довічній забороні проводити або брати участь у будь-яких діях, пов’язаних з відправленням культу. Священик, якому заброняється служіння не втрачає свого сану та усіх переваг, пов’язаних з ним.

4. Позбавлення церковного спілкування – санкція, що може застосовуватися як до мирян, так і до кліриків та полягає в забороні усім вірним християнам виконувати разом з покараними будь-які дії, пов’язані з відправленням культу. Ця санкція є комплексною і має декілька ступенів: обуреваємий плач, плач, слухання Писання, припадання та стояння з вірними. Останній ступень – стояння з вірними є найлегшим покаранням, яке полягає в тому, що покараний протягом служіння має право перебувати в церкві, слухати Писання, молитися разом з іншими християнами, але не може отримувати причастя [16, 190].

5. Штраф – санкція, що може застосовуватися до мирян та кліриків у випадках вчинення ними навмисних правопорушень, пов’язаних з нанесенням Церкві майнової шкоди.

<< | >>
Источник: Цвєткова Юліанна Володимирівна. Єфремівська Кормча – джерело права Київської Русі (кінець ХІ – початок ХІІ ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2003. 2003

Скачать оригинал источника

Еще по теме РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ НОРМИ ЄФРЕМІВСЬКОЇ КОРМЧОЇ:

  1. ЗМІСТ
  2. ВСТУП
  3. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ
  4. 1.2. Джерела Кормчих книг
  5. РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ НОРМИ ЄФРЕМІВСЬКОЇ КОРМЧОЇ
  6. 2.1. Правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини вищого духовенства
  7. 2.2 Правові норми, що регулюють правовідносини нижчого духовенства, причетників та монахів