<<
>>

§ 5. Принципи юридичної відповідальності

Принципи юридичної відповідальності - це засадничі вимоги, що визначають її зміст, підстави, гарантії та процедури здійснення.

До таких вимог насамперед належать:

1) принцип справедливості, який передбачає, зокрема:

а) існування єдиних підстав притягнення до юридичної відпові­дальності для всіх осіб;

б) відповідність санкції рівню соціальної шкідливості, тяжкості правопорушення з урахуванням обставин, що пом’якшують та обтя­жують відповідальність особи;

в) індивідуальний характер юридичної відповідальності (за вчине­не правопорушення має відповідати особа, яка його вчинила);

г) заборону зворотної дії в часі закону, що встановлює чи посилює юридичну відповідальність;

г) заборону двічі притягувати особу до юридичної відповідальнос­ті одного виду за вчинення нею одного й того самого правопорушення;

д) неупередженість і послідовність осіб, що притягують до юри­дичної відповідальності;

2) принцип гуманізму, відповідно до якого заходи відповідальнос­ті не повинні переслідувати мету приниження людської гідності, спри­чинення фізичних страждань.

Крім того, з гуманістичних міркувань особа звільняється від відповідальності за певне порушення в разі набрання чинності новим законом, який скасовує караність такого ді­яння; так само зворотну дію в часі має закон, який пом’якшує відпо­відальність особи;

3) принцип законності, згідно з яким юридична відповідальність застосовується лише за ті діяння, які на час їх скоєння прямо перед­бачені чинним законодавством як правопорушення. Законність також вимагає застосування заходів юридичної відповідальності в межах санкцій норм права. Крім того, законність означає, що притягнення особи до юридичної відповідальності має здійснюватися уповноваже­ними на це суб’єктами в установленому процесуальному порядку;

4) принцип обґрунтованості, який вимагає встановлення факту вчинення протиправного діяння, наявності необхідних доказів всіх елементів складу правопорушення та з’ясування інших обставин, які впливають на вид і міру юридичної відповідальності;

5) принцип невідворотності юридичної відповідальності. Якщо правопорушення вчинене, а відповідальність не настала, це спричиняє

шкоду авторитету права, сприяє появі почуття впевненості у можли­вості безкарності при порушеннях закону;

6) принцип доцільності, що зумовлює необхідність обрання таких заходів юридичної відповідальності, які б найкраще узгоджувалися з її цілями. Йдеться, зокрема, про обрання такого покарання, яке найкраще узгоджується з особистими якостями правопорушника, ступенем сус­пільної шкідливості його вчинку, конкретними обставинами його скоєння. Саме для цього законом передбачено різноманітні види санк­цій (альтернативних, відносно-визначених), які дозволяють урахову­вати конкретні умови вчинку та індивідуальність винної особи. Прин­цип доцільності також передбачає обов’язок вирішувати питання про пом’якшення відповідальності або про відмову від її застосування.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 5. Принципи юридичної відповідальності:

  1. Кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво: врахування факторів криміналізації та відповідність її принципам
  2. 3.3. Адміністративна відповідальність посадових та службових осіб органів державної влади як засіб забезпечення паритетності суб’єктів адміністративних правовідносин в аграрному секторі економіки
  3. Нотаріат в Україні: поняття, завдання, правове регулювання і принципи діяльності
  4. 3.1. Поняття та види юридичних засобів захисту
  5. 3.2. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності
  6. 1.1. Юридична природа адміністративних актів органів публічної адміністрації
  7. 1.2.1. Дисциплінарна відповідальність суддів – вид юридичної відповідальності.
  8. 1.2.2. Особливості дисциплінарної відповідальності суддів.
  9. 2.1. Підстава притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності
  10. 2.3. Проблеми законодавчого регулювання інституту дисциплінарної відповідальності суддів
  11. 1.4. Правова характеристика принципів і процесуальних правовідносин з вирішення трудових спорів і конфліктів на сучасному етапі
  12. 1.1 Поняття та структура давності як юридичної конструкції кримінального права України
  13. 1.3 Соціальна обґрунтованість кримінальної відповідальності за незаконну міграцію
  14. 1.4 Кримінальна відповідальність за незаконну міграцію у законодавстві інших держав
  15. 1.4. Санкція як засіб захисту та охорони суб’єктивних прав та юридичних обов’язків
  16. 2.1. Санкція, право, обов’язок та юридична відповідальність: аспекти співвідношення
  17. 2.3. Умови правомірності застосування санкцій у процесі реалізації юридичної відповідальності
  18. Принципи правоохоронної діяльності