<<
>>

§ 1. Принципи права: поняття та класифікація

У теорії держави і права термін «принцип» традиційно використо­вується в етимологічному значенні (від лат. ргіпсіріит — первісне, ви­значальне, те, від чого виходить усе інше) як засада, вихідне положен­ня будь-якого явища.

Отже, принципи права слід розуміти як вихідні ідеї, що визначають його характер, як найбільш важливі юридичні вимоги, що адресуються суб’єктам права.

Сформулюємо ознаки принципів права.

1. Принципи права спрямовані на утвердження, забезпечення і захист суспільних цінностей, дозволяють урахувати їх при фор­муванні та дії права. Принципи права символізують дух права, пов’язують право з політикою, економікою, мораллю, переводять на мову правових категорій і репрезентують суспільні інтелектуально- ціннісні настанови і тенденції. Принципи формують переконання суб’єктів у правовій сфері, впливають на ухвалення ними юридично значущих рішень.

2. Принципи права мають найбільш загальний, абстрактний характер. Тому перед суб’єктами нормотворчості постає важливе за­вдання - наповнити принципи як загальні ідеї нормативним змістом. Важливу роль у вираженні принципів та їх застосуванні відіграють також суди. Унаслідок цього принцип як ідея перетворюється на су­купність конкретних вимог.

3. Принципи права визначають зміст системи права та її струк­турних елементів, а також напрями їх подальшого розвитку. Вони виконують функцію стрижнів системи права, сприяють її єдності та

стабільності, об’єднують і цементують галузі, підгалузі та інститути права. Принципи відображуються у засадах нормотворчості, право- застосування, тлумачення права, визначають напрям розвитку всієї правової системи.

4. Принципи права мають пріоритет над нормами права. Остан­ні формуються під впливом певного принципу або групи принципів і не повинні їм суперечити. Норми права зазвичай є виявами дії прин­ципів, засобами їх конкретизації.

Наприклад, з принципу справедли­вості виводиться низка процесуальних норм: право на судовий захист порушеного права, право на правову допомогу, право бути заслуханим у суді, вимоги гласності та змагальності судового процесу, неупере­дженості судочинства, розгляду справи у розумний строк та ін.

5. Від правових норм принципи права відрізняються більшою стійкістю, оскільки залишаються незмінними протягом тривалого часу.

6. Як і правові норми, принципи зазвичай закріплюються у дже­релах права - нормативно-правових актах, судових прецедентах та ін. Залежно від форми викладення можна виділити принципи, що безпо­середньо сформульовані в джерелах права, І принципи, що виводяться із змісту джерел права в непрямій формі.

Водночас при застосуванні вимог деяких принципів права (осно­воположних та загальних) не завжди існує необхідність посилатися на інше джерело права (закон, правовий звичай тощо). Саме тому ці принципи часто розглядають як самостійне джерело права у між­народному та європейському праві, а також у сім’ї романо-германсько- го права.

Отже, принципи права — це найбільш загальні і стабільні вимоги, що сприяють утвердженню та захисту суспільних цінностей, визна­чають характер права і напрями його подальшого розвитку.

Залежно від сфери дії принципів у межах системи права вони по­діляються на загальні, міжгалузеві, галузеві, а також на принципи підгалузей та інститутів права.Ці принципи притаманні відповідно праву в цілому, декільком галузям права, окремим галузям, гіідгалузям або інститутам права.

Особлива значущість певних принципів для права дає можливість виокремити основоположні принципи права, тобто ті, що лежать в його основі, утворюють його фундамент.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 1. Принципи права: поняття та класифікація:

  1. РОЗДІЛ 4 ПРАВО ЄС ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ЗАМОВЛЕНЬ
  2. РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЙОГО ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ ЗЛОЧИНІВ
  3. 1.3. Реалізація кримінальних процесуальних гарантій прав потерпілого при здійсненні досудового розслідування
  4. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  5. Принципи реалізації державної виконавчої влади у галузі сільського господарства
  6. 4.1. Поняття та зміст адміністративних послуг у сільському господарстві
  7. Поняття та правова природа процесуальних норм адміністративного права
  8. 2.1. Правовий аналіз видів трудових спорів, конфліктів та критеріїв їх класифікації
  9. 4.2. Поняття, зміст і порядок виникнення колективних трудових спорів і конфліктів
  10. 1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини
  11. 2.1 Конституційно-правові засади концепції правової допомоги
  12. Конституційне право людини і громадянина на правову допомогу та його реалізація за допомогою інституту адвокатури
  13. Дослідження ісламського деліктного права в теоретико- правовій думці
  14. Методологія дослідження концепції ісламського деліктного права
  15. Вчення про злочин як один із центральних інститутів ісламського деліктного права
  16. 1.1. Поняття санкцій у праві: підходи до визначення