<<
>>

§ 3. Предмет теорії держави і права

Предмет теорії держави і права - це найбільш загальні законо­мірності та тенденції виникнення, розвитку і функціонування дер­жавних та правових явищ і процесів, а також загальні для всієї юри­дичної науки поняття.

У структурі предмета теорії держави і права можна виокремити такі складові: 1) найбільш загальні закономірності та тенденції ви­

никнення, розвитку і функціонування держави і права (юридичні за­кономірності та тенденції); 2) система загальних юридичних понять.

Юридичні закономірності - це необхідні, постійні, істотні зв’язки, що виникають у правовій сфері. Вони можуть виникати у ви­гляді зумовленості одного юридичного явища іншим (наприклад, тип держави визначає особливості її функцій), їх взаємовпливу (зокрема, між правом і правосвідомістю) та розбіжності (наприклад, між правом і мораллю) та ін.

Юридичні закономірності мають вірогідний характер. Вони не можуть бути виражені в абсолютно точних якісних чи кількісних по­казниках. Наприклад, якщо сполучивши певні речовини, ми здатні точно спрогнозувати наступну хімічну реакцію, а дослідивши кульовий отвір, - визначити місце, з якого був зроблений постріл, то стосовно правових і державних явищ ідеться лише про ймовірні висновки.

Прикладом такої закономірності може бути положення про тісний взаємозв’язок між демократичним державним режимом та ринковою економікою. Він є вірогідним, тобто спостерігається у переважній біль­шості випадків, оскільки іноді ринкові механізми функціонують також у державах, які не належать до демократичних (КНР, Сінгапур та ін.).

Юридична тенденція теж відображає зв’язки, що виникають між різними юридичними явищами. На відміну від закономірності тенден­ція має лише ймовірний, менш сталий характер. Прикладом тенденції може бути поступове зменшення кількості держав із монархічною формою правління у XX ст., протягом якого припинили своє існування близько 90 монархій.

Вивчаючи юридичні закономірності та тенденції, наука виявляє також випадковості - непередбачуваний, нетиповий збіг обставин в юридичній сфері.

Так, випадковостями є існування нетипових форм правління (виборна монархія, довічне президентство та ін.), нестан­дартних джерел права (директиви Президента у Республіці Беларусь).

Дослідження юридичною наукою випадковостей спричинено тим, що юридичні закономірності, тенденції та випадковості не існують окремо. Випадковості за умови їх повторення можуть набувати харак­теру тенденцій; у свою чергу, тенденції здатні перетворюватися на закономірності.

Серед юридичних закономірностей та тенденцій слід вирізняти:

- закономірності та тенденції виникнення держави і права (напри­клад, виникнення держави зумовлено майновим і становим розшару­ванням, ускладненням соціальної структури суспільства);

- закономірності та тенденції розвитку держави і права (кількісний та якісний розвиток законодавства зумовлює необхідність його впо­рядкування шляхом систематизації");

-закономірності та тенденції функціонування держави і права (на­приклад, режим верховенства права сприяє утвердженню та захисту прав людини).

До структури предмета теорії держави і права входять також за­гальні юридичні поняття. Це такі поняття, як право, держава, дер­жавний суверенітет, норми та принципи права, правове регулювання, правосвідомість, правовідносини, правопорушення, нормотворчість, нормативно-правовий акт, правозастосування, тлумачення правових актів, верховенство права тощо. Використання універсальних для всієї юриспруденції понять забезпечує її внутрішню узгодженість, інтегро­ваність юридичних наук в єдину систему, ефективність юридичної практики.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 3. Предмет теорії держави і права:

  1. 1.3. Реалізація кримінальних процесуальних гарантій прав потерпілого при здійсненні досудового розслідування
  2. 3.3. Адміністративна відповідальність посадових та службових осіб органів державної влади як засіб забезпечення паритетності суб’єктів адміністративних правовідносин в аграрному секторі економіки
  3. Поняття та правова природа процесуальних норм адміністративного права
  4. 1.3. Процесуальні та матеріально-правові норми адміністративного права та еволюція наукових поглядів на їх зміст
  5. 1.2. Правові основи організації та діяльності військової прокуратури
  6. 4.1. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права і сторона колективних трудових спорів і конфліктів
  7. 1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників
  8. 1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини
  9. 1.3. Поняття, зміст і значення форм захисту трудових прав працівників
  10. 1.1 Поняття та структура давності як юридичної конструкції кримінального права України