<<
>>

§ 3. Право і звичай, їх співвідношення

Звичай - це соціальна норма, яка складається внаслідок її трива­лого й одноманітного застосування в певних життєвих ситуаціях.

Слід відмежувати звичаї, що збереглися як пережиток минулого і не відповідають сучасному розумінню гідності і свободи особи (кровна помста, примушування до вступу в шлюб, одруження з малолітніми та ін.).

Певні з них прямо забороняються і витісняються за допомогою юридичних норм із суспільної практики. Крім того, існують звичаї, ви-

роблені у процесі спільної діяльності людей і корисні для суспільства (у галузях земле- і водокористування, торгівлі, мореплавства, шлюбних, політичних та інших відносин).

Нормам права і звичаям притаманні спільні ознаки, які характерні для всіх соціальних норм (загальний характер, спрямованість на забез­печення стабільності і порядку та ін.).

Водночас їх розрізняють за такими критеріями.

За походженням: звичаї формуються поступово через відтворення варіантів поведінки в подібних життєвих ситуаціях; норми права скла­даються внаслідок взаємодії суб’єктів суспільних відносин і подаль­шого закріплення цих відносин у джерелах права.

За формою вираження: звичаї втілюються у поведінці; правові норми закріплюються в нормативних актах (законах, указах, постано­вах) та інших юридичних джерелах.

За часом набрання чинності: звичаї складаються поступово і так само відмирають; правові норми набирають чинності у встановлені строки.

За способом забезпечення: звичаї реалізуються завдяки звичці, сформованим стереотипам поведінки; дія правових норм підтримуєть­ся засобами примусового характеру з боку держави.

Взаємодія права і звичаю тягне за собою виникнення правового звичаю як джерела (форми) права.

Крім звичаю, на поведінку людей значний вплив справляють тра­диції, обряди та ритуали. На відміну від звичаю традиції є більш широким поняттям, в якому виявляються ідеї, цінності та норми по­ведінки певного суспільства, іцо ґрунтуються на досвіді попередніх поколінь (наприклад, клятва лікаря, відома як клятва Гіппократа). Обряди і ритуали покликані регулювати побутові, сімейні, релігійні та інші відносини, становлять формалізовану, суворо регламентовану послідовність дій людей або їх груп (шлюбні обряди, хрещення, по­свячення у студенти тощо).

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 3. Право і звичай, їх співвідношення:

  1. 1.2. Джерела Кормчих книг
  2. МИТНІ БАР'ЄРИ У ТОРГІВЛІ
  3. УГОДИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ КОНКУРЕНЦІЮ
  4. Історичний розвиток кримінально-правової заборони фіктивного підприємництва
  5. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  6. 2.1. Захист трудових прав працівників за допомогою міжнародних норм та інституцій
  7. 1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників
  8. 1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини
  9. ДОДАТКИ
  10. Вплив ісламського деліктного права на сфери взаємодії ісламських держав з іншими державами
  11. ВИСНОВКИ