<<
>>

§ 4. Право і релігійні норми

Важливе значення в суспільстві мають релігійні норми, що поєд­нують риси моральних і корпоративних норм.

Релігія (від лат. religio -побожність, святиня, предмет культу) - це світогляд та світовідчуття, а також відповідна поведінка і спе-

цифічні дії (культ), засновані на вірі в існування Бога (богів), надпри­родне.

У світі існують багато релігій, більшості з яких притаманні власні норми. Вони регулюють ставлення віруючих до Бога, стосунки вірую­чих між собою та ставлення до представників інших релігій, порядок функціонування релігійних організацій. Найбільш відомі релігії (хрис­тиянство, іслам, іудаїзм, індуїзм, буддизм) справили вагомий вплив як на духовну, моральну сфери життя суспільства, так і на розвиток пра­вових систем.

У священних книгах (Біблії, Талмуді, Корані) певні релігійні поло­ження формулюються як норми: не вбий, не вкради, поважай своїх батьків, не кривосвідчи тощо. На початкових етапах розвитку людства норми права не відокремлювалися від релігійних - релігійні норми у той же час являли собою й правові. У подальшому, у процесі розвитку сус­пільства, правові норми стали відокремлювати від «суто релігійних».

Розмежування між нормами права і релігійними нормами можли­во здійснити за такими характеристиками:

по-перше, релігійні норми базуються на божественному авторите­ті, а правові - на їх легітимності та захищеності державою;

по-друге, релігійні норми виникають у процесі розвитку суспіль­ства протягом тривалого часу, підтримуються релігійними організаці­ями, фіксуються в усній або письмовій формі, тоді як норми права встановлюються за спеціальною процедурою і набувають формально­го вираження в нормативних актах та інших джерелах права;

по-третє, релігійні норми адресовані віруючим, а правові - усім членам суспільства і є загальнообов’язковими;

по-четверте, релігійні норми орієнтовано насамперед на свідомість віруючого, яка визначає його поведінку, а правові норми висувають вимоги щодо зовнішньої поведінки, хоча і внутрішній стан може бра­тися до уваги;

по-п’яте, виконання релігійних норм забезпечується заходами ре­лігійно-морального впливу - їх порушник розглядається як грішник перед Богом, а також певними санкціями від імені релігійних органі­зацій (єпитимія, відлучення від церкви), тоді як правові норми забез­печуються застосуванням юридичних санкцій (штраф, позбавлення волі, арешт, догана тощо).

Розв’язання конфліктів між релігійними та правовими нормами залежить від особливостей правової системи.

Правова система може визначати пріоритет релігійних норм, їх загальнообов’язковість, при цьому правові норми мають грунтуватися на релігійних і не можуть їм суперечити (наприклад, Іран, Афганістан).

Правова система може визначати пріоритет правових норм перед релігійними-, у цьому разі останні мають додатковий (субсидіарний) характер при регулюванні суспільних відносин (наприклад, Туреччина, Таїланд) або існують лише для віруючих (наприклад, Індія, Україна, Росія).

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 4. Право і релігійні норми:

  1. 2.4 Правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини мирян
  2. 1.1. Правовий захист особи, щодо якої вчинено кримінальне правопорушення
  3. § 3. Сопутствующие элементы теоретической модели взаимосвязи нормы права, правоотношения и юридического факта
  4. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  5. Злочини у сфері нотаріальної діяльності: кримінально-правова характеристика
  6. 2.1. Захист трудових прав працівників за допомогою міжнародних норм та інституцій
  7. 1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників
  8. 1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини
  9. 2.4 Кримінально-правова характеристика винятків із правил застосування давності
  10. 2.1 Конституційно-правові засади концепції правової допомоги
  11. § 3. Идея космополитического права
  12. Теорія деліктного права в загальнотеоретичній юриспруденції
  13. Методологія дослідження концепції ісламського деліктного права
  14. Еволюція формування та розвитку сучасного деліктного права ісламських країн
  15. 3.1. Основні джерела ісламського деліктного права в ісламських державах
  16. 1.2. Санкція у структурі правової норми
  17. 2.1. Санкція, право, обов’язок та юридична відповідальність: аспекти співвідношення
  18. 2.3. Умови правомірності застосування санкцій у процесі реалізації юридичної відповідальності
  19. 2.1. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності
  20. 3.2. Правоохоронні органи України: визначення поняття та система