<<
>>

§ 1. Поняття і види юридично значущої поведінки

Будь-яка поведінка особи оцінюється залежно від соціальної зна­чущості її наслідків (корисних чи шкідливих) та її відповідності со­ціальним нормам. У свою чергу юридично значущою є поведінка осіб, яка впорядкована нормами права і має у зв’язку з цим позитивні чи негативні юридичні наслідки.

Юридично значуща поведінка - це врегульована нормами і прин­ципами права поведінка особи, що має певні юридичні наслідки.

Вона характеризується такими ознаками.

1. Соціальна значущість. З точки зору інтересів суспільства ця поведінка оцінюється як корисна, нейтральна чи шкідлива для нього. Корисною є конструктивна правова активність суб’єктів (наприклад, укладання договорів, участь громадян у виборах). Соціально шкід­лива поведінка, навпаки, порушує нормальні соціальні зв’язки (ад­міністративні проступки, злочини, невиконання батьківських обов’язків та ін.).

2. Інтелектуально-вольовий характер. Правові засоби впливу придатні для регулювання такої поведінки, яка перебуває під реальним чи потенційним контролем свідомості - інтелекту та волі особи. Про­те іноді юридичні наслідки настають і за відсутності цього чинника, якщо поведінка порушує права інших осіб (наприклад, поведінка не-

осудної особи, наслідком якої може стати примусове лікування за су­довим рішенням).

3. Об’єктивізація (зовнішній вияв). Це зовнішнє втілення інтелек­туально-вольової характеристики поведінки суб’єкта (його мотивів, цілей, намірів тощо), її об’єктивна, доступна для сприйняття форма - дія або бездіяльність. Юридично значуща поведінка може бути актив­ною (дія) або пасивною (бездіяльність), правомірною або неправо­мірною. Намір суб’єкта щось учинити, не втілений у поведінку, юри­дичних наслідків не викликає.

4. Структурованість. Будь-яка поведінка у сфері права може бути оцінена (кваліфікована) з точки зору об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта і суб’єктивної сторони.

5. Юридична визначеність. Поведінка є юридично значущою, якщо ЇЇ зовнішні (об’єктивні) та внутрішні (суб’єктивні) параметри регламентовано нормами права.

Норми права визначають:

- параметри самої поведінки (ознаки правосуб’єктності особи, зовнішній вияв - дія чи бездіяльність, способи, засоби, час і місце вчинення);

- юридичні засоби впливу на таку поведінку (спосіб установлення й обсяг прав та обов’язків - дозволяння, заборони, зобов’язування; способи їх реалізації');

- правові наслідки (наприклад, юридична відповідальність, що настає за вчинення правопорушення).

6. Здатність викликати юридичні наслідки. Така поведінка ви­ступає юридичним фактом, що зумовлює виникнення, зміну і припи­нення правовідносин, прав та обов’язків їх учасників, заходів юридич­ної відповідальності.

Залежно від соціального змісту і правового оцінювання юридично значущу поведінку поділяють на головні види:

а) правомірну поведінку - таку, що є соціально корисною чи до­пустимою і відповідає нормам та принципам права;

б) неправомірну поведінку, яка у свою чергу включає: правопору­шення - протиправне, винне, соціально шкідливе діяння; об 'єктивно неправомірне діяння — протиправне, безневинне, соціально шкідливе діяння; зловживання правом- діяння, що може формально відповіда­ти нормам права, але є суспільно шкідливим, порушує права і законні інтереси інших осіб.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 1. Поняття і види юридично значущої поведінки:

  1. 2.1. Поняття та сутність організації роботи місцевих загальних судів
  2. 2.1. Об’єкт злочину «фіктивне підприємництво»
  3. 1.3. Реалізація кримінальних процесуальних гарантій прав потерпілого при здійсненні досудового розслідування
  4. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  5. Нотаріат в Україні: поняття, завдання, правове регулювання і принципи діяльності
  6. Злочини у сфері нотаріальної діяльності: кримінально-правова характеристика
  7. 1.1. Юридична природа адміністративних актів органів публічної адміністрації
  8. Методологічна основа дослідження та поняття підвищення кваліфікації прокурорів.
  9. Соціальні стандарти професійної діяльності і поведінки суддів
  10. 2.1. Поняття та сутність організації роботи місцевих загальних судів
  11. 1.1. Ґенеза й сутність правового регулювання форм захисту трудових прав працівників
  12. 1.1 Поняття та структура давності як юридичної конструкції кримінального права України
  13. Поняття законодавства та його система
  14. Поняття та риси підзаконного акту
  15. ВСТУП
  16. 1.1. Поняття санкцій у праві: підходи до визначення
  17. 1.2. Санкція у структурі правової норми
  18. 1.3. Критерії класифікації та види санкцій
  19. 1.4. Санкція як засіб захисту та охорони суб’єктивних прав та юридичних обов’язків