<<
>>

§ 1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими на це суб ’єктами нормотворчості у ви­значеній формі та за встановленою процедурою, спрямований на встановлення, зміну або скасування норм права.

Нормативно-правовий акт є різновидом правового акта. Під право­вим актом зазвичай розуміють документ, що є зовнішньою юридичною формою закріплення змістовних елементів правової системи (норм права, індивідуальних приписів, автономних рішень осіб та ін.).

До найбільш поширених видів правових актів поряд із норматив­ними відносять: акти застосування норм права (акти державних та інших уповноважених органів, посадових осіб, які містять державно- владні, персоніфіковані рішення з конкретних юридичних справ - ви­рок суду, рішення про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності); інтерпретаційні акти (акти тлумачення норм права), наприклад, рішення Конституційного Суду України про офіційне тлу­мачення Конституції чи законів); акти реалізації прав та обоє 'язків (документи, які закріплюють автономні рішення окремих суб’єктів права - індивідуально-правові договори, заповіти).

Для нормативно-правового акта характерні такі специфічні ознаки:

1) він має правоутворююче призначення, тобто оформлює встанов­лення, зміну чи скасування норм права;

2) приймається суб'єктами нормотворчості в межах їхньої ком­петенції. В Україні такими суб’єктами є народ України, Верховна Рада

України, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи і посадові особи, визначені Конституцією та законодав­ством України;

3) розробляється і приймається з додержанням особливої нормо- творчої процедури, яка охоплює розроблення, розгляд, обговорення проектів нормативних актів, їх прийняття та офіційне оприлюднення;

4) ухвалюється у формі, визначеній Конституцією і законами Укра­їни для кожного виду нормативно-правового акта (наприклад, Верховна Рада України приймає закони, Президент України - укази, Кабінет Міністрів України - постанови);

5) являє собою офіційний письмовий документ, який повинен від­повідати низці вимог, серед яких:

- наявність структури і певних реквізитів.

Нормативно-правовий акт, як правило, складається з таких структурних елементів: преамбу­ла, розділи, глави, статті, пункти, підпункти статей. Назва акта вказує на орган, який його видав, вид акта, предмет регулювання. Наприкін­ці нормативно-правового акта розміщуються дата і місце його при­йняття, а також підпис відповідальної посадової особи;

- опрацювання з урахуванням правил нориотворчої техніки, яка передбачає використання особливої мови нормативного акта (юридич­ної термінології), прийомів і способів викладення норм права в статтях нормативних актів, юридичних конструкцій, юридичних фікцій, при­міток тощо;

- обоє ’язкова державна реєстрація та облік. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян, вста­новлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують чинний організаційно-правовий механізм їх реалізації; або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

В Україні існує Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, до якого включаються чинні закони України, постанови Верхов­ної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декре­ти, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, норматив­ні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, за-

реєстровані в Міністерстві юстиції України, нормативні акти Націо­нального банку України, міжнародні договори України;

- опублікування в офіційних друкованих виданнях. В Україні до таких видань належать «Офіційний вісник України», «Відомості Вер­ховної Ради України», «Офіційний вісник Президента України», газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Нормативно-правові акти можна класифікувати за різними кри­теріями:

1) за юридичною силою - на закони (акти вищої юридичної сили) і підзаконні акти (акти, видані на підставі закону);

2) за суб’єктами нормотворчості - на нормативні акти, прийняті народом, главою держави, органами законодавчої, виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та ін.;

3) за формою - на закони, укази, постанови, рішення, накази, роз­порядження тощо;

4) за часом дії - на постійні (мають необмежену в часі дію) і тим­часові (діють певний проміжок часу) акти;

5) за сферою дії - на акти, що поширюються на всю територію держави, і акти територіально обмеженої дії',

6) за колом осіб - на акти загальної дії, що поширюються на всіх суб’єктів права, акти спеціальної дії, розраховані на певне коло осіб, які мають спеціальний статус, та акти виняткової дії, що встановлю­ють винятки із загальних правил для обмеженого кола осіб.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта:

  1. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  2. Нотаріат в Україні: поняття, завдання, правове регулювання і принципи діяльності
  3. 3.1. Поняття та основні заходи загальносоціального запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
  4. 1.1. Юридична природа адміністративних актів органів публічної адміністрації
  5. 2.4 Основні напрямки удосконалення процедур прийняття адміністративних актів органами прокуратури
  6. 1.2. Історико-правовий аналіз вітчизняного регулювання трудових спорів і конфліктів
  7. 4.2. Поняття, зміст і порядок виникнення колективних трудових спорів і конфліктів
  8. 1.1 Поняття та структура давності як юридичної конструкції кримінального права України
  9. 2.1 Об’єктивні ознаки злочинів, що полягають у незаконній міграції (ст.ст. 332, 3321 КК України)
  10. 2.2 Суб’єктивні ознаки злочинів, що полягають у незаконній міграції (ст.ст. 332, 3321 КК України)
  11. Методологія дослідження інституту адвокатури в процесі реалізації конституційного права на правову допомогу
  12. 2.1 Конституційно-правові засади концепції правової допомоги
  13. Нормативно -правові акти: поняття, риси та види
  14. Поняття законодавства та його система
  15. Поняття та риси підзаконного акту
  16. Співвідношення підзаконних актів державної влади та місцевого самоврядування
  17. 2.1. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності
  18. 3.2. Правоохоронні органи України: визначення поняття та система
  19. ІІІ. ПОНЯТТЯ, СКЛАД ТА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ
  20. ІУ. ПОНЯТТЯ, СКЛАД ТА ВИКОРИСТАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ