§ 4. Поділ влади. Загальна характеристика законодавчої, виконавчої та судової гілок влади

Поділ влади є основним принципом організації і діяльності дер­жавного апарату в умовах демократичної, правової держави. Поділ державної влади не може бути зведений до розподілу праці з управ­ління суспільством.

Поділ державної влади має глибокий демократичний сенс, оскіль­ки він урешті-решт спрямований на недопущення концентрації дер­жавної влади в руках однієї людини, органу або класу, унеможливлен- ия сваволі, забезпечення політичної свободи. У цьому розумінні поділ влади є не тільки принципом організації та діяльності державного апарату, а й однією з найважливіших засад демократичного правління.

Завдяки поділу влади забезпечуються обмеження державної влади, її функціонування в правових межах.

Поділ влади як принцип організації і функціонування державного апарату передбачає розмежування повноважень між трьома гілка­ми — законодавчою, виконавчою та судовою, а також створення меха­нізму стримувань та противаг.

Відповідно до цього механізму законодавча влада стримує вико­навчу, оскільки остання не може виходити за межі ухвалених парла­ментом законів. Парламент формує або бере участь у формуванні уряду, здійснює контроль за його діяльністю. У свою чергу, виконавча влада наділяється правами законодавчої ініціативи, може застосовува­ти вето щодо законів, ухвалених парламентом. Органи судової влади захищають людину від протиправних дій із боку державних органів. Крім того, Конституційний Суд може стримувати як законодавчу, так і виконавчу гілки влади шляхом визнання їх актів неконституційними, що тягне за собою припинення їх дії.

Законодавча влада — це гілка державної влади, яка має виключні повноваження на ухвалення законів.

Крім того, Верховна Рада України виконує інші функції. Представ­ницька функція зумовлена тим, що саме цей орган найбільш повно відображає політичні настрої та очікування в суспільстві, представляє їх на рівні законодавчої діяльності. Установча функція полягає в тому, що парламент формує або бере участь у формуванні уряду, обирає або затверджує на посадах керівників вищих органів державної влади. Контрольна функція характеризується тим, що парламент здійснює контроль за діяльністю підзвітних йому органів (уряду, міністерств, відомств). Особлива значущість діяльності парламенту стосовно за­твердження бюджету, а також контролю за його виконанням передбачає акцентування на його фінансовій (бюджетній) функції.

Виконавча влада - це гілка державної влади, яка забезпечує ви­конання законів, проводить внутрішню та зовнішню політику держа­ви. Виконавча влада здійснюється урядом (в Італії - Рада Міністрів, у Російській Федерації - Уряд, в Україні - Кабінет Міністрів), а також іншими центральними та місцевими органами (міністерства, агентства, місцеві державні адміністрації).

Основною функцією цієї гілки є забезпечення виконання законів. Крім того, виконавча влада здійснює функцію подзаконного регулюван­ня суспільних відносин, згідно з якою вищі органи виконавчої влади наділені повноваженням ухвалювати підзаконні нормативно-правові акти. Наприклад, Кабінет Міністрів України приймає на основі Кон­ституції та законів України постанови.

Судова влада - це гілка державної влади, що має виключні повно­важення на здійснення правосуддя. Основною її функцією є відправ­лення правосуддя, тобто діяльність з розгляду та вирішення різних категорій справ у визначеному законом процесуальному порядку. Крім того, суд здійснює функцію захисту прав людини, а також контрольну функцію за додержанням законодавства під час проведення досудово- го розслідування.

Контрольні запитання

1. Укажіть на відмінності між механізмом держави і державним апаратом.

2. Визначіть державний апарат.

3. Проаналізуйте систему державних органів.

4. Охарактеризуйте принципи організації та діяльності держав­ного апарату.

5. Проведіть відмінності між поняттями «державний службо­вець» та «посадова особа».