<<
>>

§ 8. Об’єктивно неправомірне діяння

Крім правопорушення, до неправомірної поведінки належить також об’єктивно неправомірне діяння. На відміну від правопорушення в об’єктивно неправомірному діянні відсутній суб ’єктивний елемент - вина.

Об’єктивно неправомірне діяння (наприклад, діяння неосудної чи малолітньої особи, юридичний казус) є подібним правопорушенню лише із зовнішнього боку.

Об ’єктивно неправомірне діяння - це безневинне, неправомірне, соціально шкідливе діяння (дія або бездіяльність) фізичної чи юридич­ної особи, яке тягне за собою юридичну відповідальність лише у ви­ключних випадках.

Ознаки об’єктивно неправомірного діяння є такими.

1. Є видом неправомірної поведінки, суперечить нормам права, порушує права та законні інтереси інших осіб.

2. Заподіює шкоду суспільним благам (власності, здоров’ю, осо­бистим немайновим благам та in.).

3. З суб’єктивної сторони характеризується відсутністю вини. Невинуватість суб’єкта зумовлюється особливостями його психофізіо­логічного стану, при якому така особа: не може усвідомлювати харак­тер власного діяння (наприклад, унаслідок неосудності, викликаної хронічним психічним захворюванням); не може передбачати можли­вість настання суспільно шкідливих наслідків (юридичний казус); передбачає настання шкідливих наслідків у конкретних обставинах, але не може їм запобігти (діяння в умовах форс-мажорних обставин).

4. Викликає різноманітні юридичні наслідки:

а) може бути підставою юридичної (майнової) відповідальності особи, яка вчинила об’єктивно неправомірне діяння. Вона настає лише у виключних випадках, прямо передбачених законом (наприклад, при заподіянні шкоди власником джерела підвищеної небезпеки- викорис­тання транспортних засобів, механізмів, електричної енергії високої напруги тощо, органами державної влади, суб 'єктами підприємниць­кої діяльності при порушенні договірних зобов’язань). Притягнення до юридичної відповідальності у цьому разі має на меті не покарання за об’єктивно неправомірне діяння, а відновлення порушених цим ді­янням прав інших осіб;

б) може бути підставою юридичної відповідальності інших осіб (наприклад, при заподіянні шкоди малолітньою або недієздатною особою (підпал будинку, знищення майна та ін.) до юридичної відпо­відальності притягується не ця особа, а її батьки, усиновителі або опікуни);

в) може призвести до застосування примусових заходів та інших засобів впливу, які не пов’язані з юридичною відповідальністю (напри­клад, примусові заходи медичного характеру - до неосудних осіб, при­мусові заходи виховного характеру - до малолітніх);

г) можуть не тягти за собою юридичної відповідачьності, а також застосування примусових заходів або інших засобів впливу (наприклад, у випадку юридичного казусу, тобто діяння, вчиненого в результаті випадку за відсутності можливості передбачити настання суспільно шкідливих наслідків, або при заподіянні шкоди за умови об’єктивної неможливості запобігти настанню шкідливих наслідків через специ­фічний психічний стан особи, викликаний екстремальними умовами і нервово-психічними перевантаженнями).

Об’єктивно неправомірне діяння слід відрізняти не тільки від пра­вопорушень, а й від правомірних діянь,що заподіюють шкоду (вна­слідок необхідної оборони, затримання особи, яка вчинила злочин, виконання законного наказу чи розпорядження, діяння в умовах ви­правданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети).

Контрольні запитання

1. Якими ознаками характеризується юридично значуща по­ведінка?

2. Визначіть особливості правомірної поведінки.

3. Укажіть ознаки правопорушення.

4. Назвіть елементи складу правопорушення.

5. Охарактеризуйте види правопорушень.

6.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 8. Об’єктивно неправомірне діяння:

  1. 3.1. Поняття та види юридичних засобів захисту
  2. 3.2. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності
  3. 1.1. Поняття санкцій у праві: підходи до визначення
  4. 1.4. Санкція як засіб захисту та охорони суб’єктивних прав та юридичних обов’язків