§ 4. Національні та міжнародні гарантії прав людини

Основним завданням міжнародного і національного права в галузі прав людини є формування механізму забезпечення та захисту прав людини, який включає систему гарантій прав і свобод.

Гарантії прав людини — це система загальних і спеціальних (юри­дичних) засобів та інститутів, спрямованих на сприяння реалізації прав людини, а також забезпечення їх охорони і захисту від порушень.

До загальних гарантій належать:

політичні гарантії, якими виступають демократичні державні режими, поділ влади, активна участь громадян в управлінні державни­ми справами, демократична виборча система тощо;

соціально-економічні гарантії, до яких належать соціальноорієн- тована ринкова економіка, рівність форм власності, створення умов для розвитку підприємництва, високий рівень економічного розвитку суспільства, що дає змогу забезпечити гідний рівень життя та соціаль­ний захист населення, подолати бідність, безробіття та ін.;

ідеологічні гарантії, які включають визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою цін­ністю, заборону релігійної чи міжетнічної ворожнечі, пропаганди на­сильства та жорстокості; належний освітній рівень населення та ін.

Серед спеціальних (юридичних) гарантій розрізняють національ­ні ^міжнародні. На національному рівні такими гарантіями виступа­ють насамперед: право знати свої права і обов’язки; право на юридич­ну допомогу, в тому числі безкоштовну; право на судовий захист; право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб; право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самовряду­вання матеріальної та моральної шкоди, завданої їх незаконною діяль­ністю; встановлення юридичної відповідальності за порушення чи обмеження прав людини; презумпція невинуватості; заборона зворотної дії закону, що встановлює або посилює юридичну відповідальність за правопорушення; заборона бути двічі притягнутим до юридичної від­повідальності за одне й те саме правопорушення та ін.

Окреме місце серед юридичних гарантій посідають інституціо- нальні гарантії, до яких належить передусім інститут омбудсмена, покликаний захистити права від свавілля і зловживань з боку органів публічної влади та їх посадових осіб. В Україні парламентський конт­роль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадя­нина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Надзвичайно важливе значення мають судові гарантії, які перед­бачають доступ осіб до неупередженого, незалежного суду. Найбільш повно стандарти доступності та ефективності правосуддя викладено у практиці Європейського суду з прав людини, яка склалася при за­стосуванні ст. 6 Європейської конвенції «Право на справедливий суд». Основу права на справедливий суд становить право кожного на спра­ведливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Для забезпечення права на захист від обвинувачення і надання правової допомоги при вирішенні справ

у судах та інших державних органах діє адвокатура, яка є недержавним самоврядним професійним об’єднанням.

Міжнародно-правові гарантії прав людини включають різні за­соби та інститути, що входять до універсального і регіональних ме­ханізмів захисту прав людини. Центральним спеціалізованим органом ООН, діяльність якого спрямована на зміцнення міжнародного режиму захисту прав людини, виступає Рада ООН з прав людини. Важливими гарантіями прав людини є також Консультативний комітет, що діє при Раді, спеціальні доповідачі, спеціальні представники, а також Верховний комісар ООН з прав людини.

На гарантування прав людини спрямована також діяльність моні- торингових органів ООН(Комітету з прав людини, Комітету проти катувань, Комітету з ліквідації расової дискримінації, Комітету з лік­відації дискримінації щодо жінок та ін.), які забезпечують міжнародний контроль за виконанням державами своїх зобов’язань за основними договорами ООН з прав людини.

Ефективною гарантією є також розгляд скарг Європейським судом з прав людини. Згідно із Законом України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковими для виконання.

На міжнародному рівні нагляд за виконанням державами рішень Європейського суду з прав людини здійснює Комітет Міністрів Ради Європи, який у співпраці з Парламентською Асамблеєю Ради Європи контролює додержання державами-членами своїх зобов’язань. Важ­ливу роль у системі європейських гарантій прав людини відіграє Венеціанська комісія (Європейська комісія «За демократію через право») -дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, який надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Поряд з Радою Європи питання прав людини посідають значне місце у діяльності Організа­ції з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), до складу якої входить і Україна.

Крім державних гарантій вирізняють також позадержавні гарантії прав людини, які функціонують на національному і міжнародному рівнях. Серед них на перший план виходить систематична фахова ді­яльність міжнародних і національних неурядових організацій (зокрема Міжнародної амністії, «Г’юман Райте Вотч», Гельсінського комітету з прав людини та їх національних відділень). Значну роль у реалізації прав і свобод відіграють правозахисники, які здійснюють професійну і громадську діяльність з мирного сприяння та захисту прав людини.