<<
>>

§ 3. Колізії в законодавстві як вид юридичних колізій

У правознавстві юридичні колізії традиційно пов’язуються з про­блемою неузгодженостей (суперечностей) у правовій системі. Йдеться про існування у сфері правового регулювання двох видів неузгодже­ностей: матеріальних і формальних.

Будь-яка правова система взаємодіє із зовнішнім (соціальним) се­редовищем, унаслідок чого можуть виникати об’єктивні, матеріаль­ні неузгодженості', наприклад, неузгодженості між нормами права і суспільними відносинами, які вони покликані регулювати, між нор­мами права та іншими соціальними нормами, зокрема моральними або релігійними.

Крім того, у сфері правового регулювання виникають юридичні колізії, тобто формальні неузгодженості, суперечності всередині 275

правової системи. Вони зазвичай виникають унаслідок інтелектуальних помилок суб’єктів права, порушень правил юридичної техніки. Юри­дичні колізії призводять до порушень цілісності, внутрішньої узгодже­ності та єдності правової системи.

Існують різні види юридичних колізій.

Залежно від правових форм діяльності, під час здійснення яких вони виникають, можна говорити про:

- колізії нормотворчості (наприклад, колізії між різними норма­тивно-правовими актами);

- правозастосовні колізії (зокрема, колізії між рішеннями судів, колізії між нормативно-правовими і правозастосовними актами);

- інтерпретаційні колізії (наприклад, колізії між інтерпретацій- ними актами, колізії між нормативно-правовими та інтерпретаційни- ми актами).

На особливу увагу заслуговує питання неузгодженості між норма­ми права, які іменують колізіями у праві. Вони можуть бути охарак­теризовані як дефекти у праві, тобто як порушення, деформації логіко- структурної побудови і розвитку системи права та його елементів, і поділяються на:

-колізіїв законодавстві (тобто колізії між нормами права, закріп­леними в законодавстві);

- колшї між нормами, закріпленими в законодавстві,та нормами, закріпленими в інших джерелах права(наприклад, суперечності між законодавством і судовими прецедентами);

- колізії між нормами права, закріпленими в інших джерелах права (наприклад, колізії між судовими прецедентами).

З огляду на те, що законодавство є основним джерелом вітчизня­ного права, саме колізії в законодавстві виступають найбільш пошире­ним різновидом колізій у праві України. Тому саме вони знаходяться в центрі уваги вчених і практиків.

Отже, колізії в законодавстві — це різновид юридичних колізій, що виникає за наявності розбіжності (зокрема суперечності) між нор­мами права, які закріплені в законодавстві та регулюють одні суспіль­ні відносини.

Основними ознаками колізій у законодавстві є:

1) вони є одним із видів юридичних колізій;

2) існують тільки між нормами права, закріпленими в законодав­стві;

3) виникають з приводу регулювання нормами одних фактичних обставин;

4) існують у разі, коли норми права пропонують різне регулювання одних фактичних обставин. Тому колізію часто характеризують як розбіжність (невідповідність, суперечність) між нормами.

В українському законодавстві найбільш поширеними є темпораль- ні, ієрархічні та змістовні колізії.

Темпоральна (часова) колізія - це колізія, що виникає внаслідок прийняття в різний час з того самого питання декількох різних норм права.

Для подолання такої колізії необхідно докладно проаналізувати показники, що характеризують дію неузгоджених нормативно-право­вих актів у часі (момент набрання чинності, напрям темпоральної дії, моменти зупинення і припинення дії). Загальним правилом, що використовується для подолання таких колізій, є правило, згідно з яким наступний закон з того самого питання скасовує дію попередніх. Тому в разі неузгодженості застосуванню підлягає норма права, при­йнята пізніше.

Наприклад, згідно з ч. З ст. 144 ЦК України, який було ухвалено 16 січня 2003 р., до моменту державної реєстрації товариства з обме­женою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п’ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Проте ст. 52 Закону Укра­їни «Про господарські товариства» (в редакції Закону від 21 вересня 2000 р.) встановлювала, що до моменту реєстрації товариства з обме­женою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 30 відсотків вкладу[I]. У такій ситуації застосуванню підлягала норма ЦК, оскільки вона була прийнята пізніше.

Ієрархічна (субординаційна) колізія - це колізія, що виникає вна­слідок регулювання одних суспільних відносин нормами різної юридич­ної сили.

Різна юридична сила норм права зумовлюється тим, що вони міс­тяться в нормативно-правових актах, які знаходяться на різних щаблях у вертикальній (ієрархічній) структурі законодавства. Тому для подо­лання ієрархічних колізій необхідно звернутися до вертикальної струк­тури законодавства України. Загальне правило, яке використовується

для подолання цих колізій, звучить так: у разі суперечності застосо­вуються норми, що мають більш високу юридичну силу.

Законодавчо встановлено, наприклад, ієрархічний статус Консти­туції України (в її ст. 8 передбачено, що «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй»). Це означає, що в разі суперечності між нормами Конституції та нор­мами будь-яких інших нормативно-правових актів мають застосовува­тися саме норми Конституції.

Змістовна колізія - це колізія, що виникає внаслідок часткового збігу обсягів регулювання декількох норм права.

Особливість цих колізій пов’язана з поділом норм права на загальні та спеціальні. Загальні норми права, як відомо, поширюються на рід відносин у цілому; спеціальні діють тільки в межах виду відносин цього роду і встановлюють для нього певні особливості порівняно із загальним правилом. При конкуренції загальних і спеціальних норм слід керуватися таким правилом: спеціальний закон скасовує дію за­гального.

Прикладом загальної та спеціальної норм можуть бути статті 1166 і 1187 ЦК України, що встановлюють відповідальність за заподіяння шкоди в загальних випадках (ст. 1166) і відповідальність за шкоду, за­подіяну джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187). У разі, коли шкода заподіюється автомобілем (джерелом підвищеної небезпеки), на регу­лювання відносин претендують обидві статті, які встановлюють різні правила (головна відмінність тут полягає в тому, що ст.

1187 перед­бачає можливість відшкодування шкоди і за відсутності вини, тоді як ст. 1166 пов’язує відшкодування лише з наявністю вини). Згідно з на­веденим колізійним правилом застосуванню в цій ситуації підлягає спеціальна норма - ст. 1187 ЦК.

Існують також так звані складні випадки, коли неузгодженість між нормами права зумовлена одночасним існуванням (збігом) декількох видів колізій.

Так, при збігу темпоральної та ієрархічної колізій,що виникає внаслідок більш пізнього введення в дію норми, яка має меншу юри­дичну силу, пріоритет віддається нормі, яка має вищу юридичну силу, хоча її прийнято раніше.

У разі збігу темпоральноїта змістовної колізій, що виникає вна­слідок більш пізнього введення в дію загальної норми, пріоритет за­

звичай віддається спеціальній нормі, хоча її прийнято раніше. У цьому випадку слід виходити з того, що, незважаючи на зміну загального правила, право має на меті зберегти особливе регулювання, зумовлене специфікою певного виду відносин. Якщо ж під час тлумачення буде встановлено, що нова загальна норма усуває відмінне регулювання для різних видів відносин одного роду, яке раніше було передбачене спе­ціальними нормами, то вибір слід зробити на користь більш пізнього загального закону.

При збігу ієрархічної та змістовної колізій, коли загальна і спе­ціальна норми містяться в актах, що мають різну юридичну силу, пере­вагу зазвичай має загальна норма вищої юридичної сили. Наприклад, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, яка міститься в Рішенні від ЗО жовтня 1997 р. № 5-зп у справі К. Г. Усти- менка, винятки з конституційних норм встановлюються самою Кон­ституцією України, а не іншими нормативно-правовими актами. Тому в разі виникнення колізії між загальною нормою Конституції та спе­ціальною нормою закону, що встановлює виняток із конституційного правила, перевагу має загальна конституційна норма. Проте, якщо видання спеціальної норми прямо чи опосередковано передбачено актом вищої юридичної сили, то пріоритет має спеціальна норма мен­шої юридичної сили.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 3. Колізії в законодавстві як вид юридичних колізій:

  1. Кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво: врахування факторів криміналізації та відповідність її принципам
  2. Адміністративно-юрисдикційні повноваження державних сільськогосподарських інспекцій
  3. Додатки
  4. 1.2. Основні положення чинного законодавства України про інтелектуальну власність
  5. 2.2. Суб’єкти прав інтелектуальної власності за чинним законодавством України
  6. 1.2.1. Дисциплінарна відповідальність суддів – вид юридичної відповідальності.
  7. 1.2. Історико-правовий аналіз вітчизняного регулювання трудових спорів і конфліктів
  8. 2.1. Правовий аналіз видів трудових спорів, конфліктів та критеріїв їх класифікації
  9. 3.3. Судове вирішення індивідуальних трудових спорів і конфліктів
  10. 4.4. Шляхи вдосконалення правового регулювання страйку в Україні
  11. 1.1. Форми захисту трудових прав працівників
  12. 2.1. Захист трудових прав працівників за допомогою міжнародних норм та інституцій
  13. 3.1. Стан і проблеми адаптації українського трудового законодавства до системи міжнародних норм у сфері захисту трудових прав
  14. 3.2. Шляхи реформування трудового законодавства України в сфері захисту трудових прав працівників згідно з міжнародними стандартами
  15. 2.1 Об’єктивні ознаки злочинів, що полягають у незаконній міграції (ст.ст. 332, 3321 КК України)
  16. ВСТУП
  17. Конституційне право людини і громадянина на правову допомогу та його реалізація за допомогою інституту адвокатури
  18. ВИСНОВКИ
  19. 3.5 Особливості правової охорони у кримінальному процесі (недопущення широкого розголошення) таємниць слідства та судочинства