<<
>>

§ 3. Форми та інститути демократії

Як складне системне утворення демократія виражається у відпо­відних формах і складається з певних інститутів. В умовах демокра­тичної держави вони виступають водночас ключовими елементами механізму здійснення влади.

Форми демократії - це основні зовнішні вияви демократичного характеру держави.

Демократії притаманні такі форми:

1) юридичне закріплення та фактичне використання громадя­нами їхніх прав і свобод. Стаття 3 Конституції України визначила головним обов’язком демократичної, правової держави гарантування та забезпечення прав і свобод людини. Ці права мають реально вико­ристовуватися, для чого держава повинна створити дієві, доступні та зрозумілі механізми їх гарантування і захисту;

2) здійснення влади народом. У ст. 5 Конституції України встановле­но такі форми здійснення влади народом: безпосередня і представницька.

До безпосередньої форми здійснення народовладдя відповідно до ст. 69 Основного Закону України належать вибори, референдум та ін.

Вибори полягають у формуванні органів первинного представни­цтва шляхом народного волевиявлення через голосування. Особливос­ті виборчих процедур у різних країнах світу спричиняють різноманіт­ність виборчих систем. Найпоширенішими серед них є мажоритарна, пропорційнаі змішана.

Іншою важливою формою безпосередньої демократії є референ­дум - спосіб здійснення влади безпосередньо народом, що полягає в ухваленні (затвердженні) громадянами рішень.

Представницька форма здійснення народовладдя характеризу­ється реалізацією влади народом через спеціально уповноважені ним публічні органи. В Україні до органів первинного представництва на­лежать Верховна Рада України і Президент України, які безпосередньо обираються народом. До вторинних органів належать, зокрема, органи, які формуються Верховною Радою України і Президентом України (наприклад, органи виконавчої та судової влади).

Таким чином, дже­релом владних повноважень будь-якого публічного органу є народ.

Найбільш ефективним є поєднання представницької та безпосе­редньої форм здійснення народовладдя;

3) організація і діяльність системи органів державної влади на принципах демократії. Державна влада повинна засновуватися і здій­снюватися на таких принципах, які б зумовлювали її служіння народові, забезпечували оформлення та вираження загального суспільного інте­ресу. Отже, втілення основних демократичних принципів у поточній діяльності державного апарату є однією з форм вияву демократії.

Інститут демократії - це юридично оформлений самостійний елемент державної влади, метою запровадження якого є організація і здійснення народовладдя.

Принципи демократії втілюються в її інститутах. Так, інститут ви­борів грунтується на принципі участі громадян у формуванні та функ­ціонуванні апарату державної влади і контролю за його діяльністю, а інститут доступу до публічної інформації - на принципі відкритості.

Інститути демократії можуть бути класифіковані за такими крите­ріями:

а) за ступенем складності виокремлюють прості інститути, що не містять інших інститутів (депутатський запит, народні обговорення), та складні інститути, що складаються із декількох інститутів (так, інститут парламентаризму складається з інститутів парламентських комітетів, комісій, слухань тощо);

б) за характером інститути поділяються на структурні інститу­ти (постійні комітети парламенту, депутатські фракції, уповноважений з прав людини та ін.) та функціональні інститути (законодавча іні­ціатива, депутатський запит тощо);

в) за юридичною силою виокремлюють імперативні інститути, тобто такі, що накладають безумовний обов’язок виконання ухвалених рішень (вибори, референдум), і консультативні інститути, які мо­жуть бути взяті до уваги ініціатором їх проведення (парламентські слухання, публічне обговорення тощо).

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 3. Форми та інститути демократії:

  1. ВСТУП
  2. 1.1. Поняття судової влади, її суть та функції
  3. 1.3. Становлення та реформування місцевих загальних судів, як основної ланки системи правосуддя
  4. Список використаних джерел:
  5. РОЗДІЛ 1 ІНТЕГРАЦІЯ ПОВОЄННОЇ ЄВРОПИ
  6. 1.3. Реалізація кримінальних процесуальних гарантій прав потерпілого при здійсненні досудового розслідування
  7. ВСТУП
  8. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  9. Принципи реалізації державної виконавчої влади у галузі сільського господарства
  10. ВИСНОВКИ
  11. 1.1. Прокуратура в системі поділу влади
  12. 1.1. Поняття судової влади, її суть та функції
  13. 1.3. Становлення та реформування місцевих загальних судів, як основної ланки системи правосуддя
  14. 1.1. Форми захисту трудових прав працівників
  15. 1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини
  16. Роль та місце інституту адвокатури в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина