<<
>>

§ 3. Чинники формування і розвитку системи законодавства

Чинники формування і розвитку законодавства - це соціально значущі обставини, які визначають необхідність створення норматив­но-правових актів, формування інститутів і галузей законодавства, 'їх зміст, корекцію чинних актів відповідно до завдань суспільства.

Такі чинники зумовлені політичними подіями, економікою, куль­турними традиціями, менталітетом, громадською думкою, впливом міжнародних організацій і міжнародних стандартів та визначають: зміст і форму законодавства, його внутрішню узгодженість і структуру, юридичну силу, час створення та ефективність нормативно-правових 192

актів. їх умовно поділяють на внутрішні та зовнішні, а за мірою впли­ву - на групи.

Внутрішніми чинниками формування та розвитку законодавства є:

1. Тип і форма держави. їхній вплив визначає структуру і зміст законодавства, його пріоритети щодо регулювання приватної і публіч­ної сфер. Наприклад, створення держави у формі федерації породжує дуальну систему її законодавства з його поділом на федеральне зако­нодавство і законодавство суб’єктів федерації. Перехід держави від релігійного до світського типу потребує законодавчого гарантування свободи релігійних організацій на нових принципах їх співвідношення з державою.

2. Правонаступництво як зберігання і перенесення в законодав­ство норм та інститутів, які існували на попередньому історичному етапі розвитку держави. Воно підтримує і зберігає національні право­ві традиції, засновані на використанні звичаїв, норм моралі.

3. Рецепція як запозичення норм та інститутів права інших держав (наприклад, запозичення норм, що закріплюють принцип поділу дер­жавної влади).

4. Стан економічних, політичних та інших соціальних відносин спричиняє появу нових галузей та інститутів законодавства, у тому числі комплексних (підприємницьке, комерційне, інформаційне), онов­лення законодавства, тобто доповнення або скасування нормативно- правових актів (наприклад, ринкові відносини зумовлюють суттєве оновлення законодавства в економічній сфері, реформування ринку праці та ін.).

5. Зміна ціннісних орієнтирів суспільства, зокрема гуманітарних, культурологічних, ідеологічних.

6. Стан розвитку правової науки, освіти, нормотворчої техніки та юридичної практики.

Важливе значення мають також зовнішні чинники, наприклад, статус та авторитет держави в міжнародній спільноті, її участь у міжнародних організаціях. Наприклад, Україна обрала європейський вектор розвитку, додержується міжнародно-правових стандартів у сфе­рі прав людини, інтегрується у світові економічні, політичні, гумані­тарні та інші процеси. Відповідно міжнародне право суттєво впливає на законодавство України.

На змісті законодавства позначаються процеси глобалізації, у тому числі правової. Під правовою глобалізацією розуміють стимульований

гуманітарною складовою процес інтернаціоналізації національних правових систем, активізацію процесів рецепції, гармонізації, уніфі­кації та стандартизації законодавства різних держав.

Правова глобалізація передбачає, зокрема, визнання національною правовою системою гармонізованих і уніфікованих правових принци­пів і норм, а також правових доктрин і теорій.

У глобальному світі національне законодавство знаходиться під спостереженням багатьох організацій-. Європарламенту, Комітету з прав людини ООН, Комітету з економічних, соціальних і культурних прав ООН, Управління Верховного комісара ООН з прав людини та ін. Серед організацій, які авторитетно впливають на зміст і повноту на­ціонального законодавства, можна виділити:

1) Венеціанську комісію (Європейську комісію за демократію через право) - консультативний орган з конституційного права, створений при Раді Європи з метою аналізу законів і законопроектів з проблем конституційного права держав (виборчого права, прав меншин та ін.);

2) Парламентську Асамблею Ради Європи (ПАРЄ) - континенталь­ний представницький парламентський форум, який здійснює моніто­ринг виконання законотворчих зобов’язань державами - членами Ради Європи;

3) Європейський суд з прав людини, практика якого визнається джерелом права України. Його створено для контролю за додержанням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Контрольні запитання

1. Визначіть поняття «законодавство».

2. Розкрийте ознаки системи законодавства.

3. Яке співвідношення існує між системою права і системою законодавства?

4. Розкрийте особливості горизонтальної, вертикальної та функціональної структур системи законодавства.

5. Охарактеризуйте внутрішні і зовнішні чинники формування та розвитку законодавства.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 3. Чинники формування і розвитку системи законодавства:

  1. Історичний розвиток кримінально-правової заборони фіктивного підприємництва
  2. 3.1. Застосування міжнародних правових актів при реалізації прав і законних інтересів потерпілого
  3. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  4. 2.2. Система суб’єктів адміністративної юрисдикції у сільському господарстві України
  5. Адміністративно-юрисдикційні повноваження державних сільськогосподарських інспекцій
  6. 1.2. Система адміністративних актів органів публічної адміністрації та місце в ній адміністративних актів органів прокуратури
  7. Джерела дослідження підвищення кваліфікації та становлення системи підвищення кваліфікації прокурорів.
  8. 2.1. Правові основи системи підвищення кваліфікації прокурорів.
  9. 2.2. Структура єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.
  10. Національна академія прокуратури України в системі підвищення кваліфікації прокурорів.
  11. ВСТУП
  12. 1.4. Правова характеристика принципів і процесуальних правовідносин з вирішення трудових спорів і конфліктів на сучасному етапі
  13. 4.4. Шляхи вдосконалення правового регулювання страйку в Україні
  14. 1.2. Трудові права працівників як об’єкт правового захисту та їх місце в системі прав людини
  15. Методологія дослідження інституту адвокатури в процесі реалізації конституційного права на правову допомогу
  16. Вплив ісламського деліктного права на сфери взаємодії ісламських держав з іншими державами
  17. 1.2. Ринкові економічні відносини як предмет правового регулювання. Визначення правового регулювання економічних відносин.
  18. 2.2. Місце і роль законів у правовому регулюванні економічних відносин
  19. Методологічні засади дослідження правоохоронної діяльності