<<
>>

§ 4.Поняття та види деформації правосвідомості

В ідеалі правомірна поведінка формується за такою схемою: знан­ня норми права → визнання її соціальної цінності → формування настанови → додержання норми. У разі деформації правової свідо­мості особи відбувається відхилення від цієї схеми.

Як наслідок осо­ба: а) не знає змісту норми права або неправильно її розуміє; б) знає зміст норми, проте ставиться до неї негативно; в) знає зміст норми та усвідомлює її соціальну цінність, однак не має настанови щодо виконання її приписів.

Деформація правосвідомості - це викривлене ставлення до права та юридичної практики, спотворення ціннісної орієнтації щодо юри­дично значущої поведінки.

Виявами дефектної правосвідомості є правовий інфантилізм, пра­вовий ідеалізм, правовий дилетантизм, правова демагогія, правовий нігілізм та «переродження» правосвідомості.

Правовий інфантилізм виявляється у несформованості правових знань або їх недостатній глибині, однак за умови особистої пере­конаності в наявності належної юридичної підготовки. Він розгля­дається як відносно м’яка за наслідками форма деформації.

Правовий ідеалізм (романтизм) характеризується таким станом правосвідомості, за якого переоцінюються реальні можливості права впливати на суспільні відносини. Очікування від права результатів, які воно об’єктивно не здатне забезпечити, призводить до розчару­вання в ньому, сприяє формуванню негативних поглядів та оцінювань права.

Правовий дилетантизм означає вільне поводження із правом (по­верхове або неадекватне тлумачення правових норм, відсутність сис­темного підходу та ін.) або неправильне оцінювання юридичної ситу­ації, зумовлене легковажним ставленням до права. Ця форма може набути особливої небезпечності в разі поширення таких підходів через засоби масової інформації.

Правова демагогія передбачає вплив на свідомість суб’єктів права з метою формування однобічного чи викривленого уявлення про пра­вову дійсність. Найбільшого поширення така деформація правосвідо­мості набуває під час проведення політичних кампаній.

Найпоширенішою формою викривлення правової свідомості є пра­вовий нігілізм, який має широкий діапазон виявів: від скептичного ставлення до права, негативного оцінювання правових засобів, запере­чення соціальної цінності права аж до свідомого ігнорування вимог закону. Правовий нігілізм харакгеризується зневажливим, скептичним сприйняттям права, багатоманітністю форм вияву, поєднанням з по­пулізмом та ін. Правовий нігілізм слід відрізняти від конструктивної критики законодавства, юридичної практики, яка сприяє виявленню існуючих недоліків і спрямована на їх усунення.

Правовий нігілізм може існувати на рівні як ідеології, так і прак­тики. У першому випадку йдеться про розроблення таких теорій, в яких обґрунтовуються думки про те, що право не має самостійної соціальної цінності, внаслідок чого воно розглядається як другорядне явище. Він реалізується і на практичному рівні, втілюючись у протиправній по­ведінці.

На етапі переходу України від тоталітарного до демократичного устрою певне поширення нігілістичних поглядів на право спричинено політичними, економічними і соціальними кризовими явищами, неза­вершеністю конституційної, адміністративної, правової та судової реформ, недосконалістю механізму реалізації прийнятих законів тощо.

Одним із найнебезпечніших виявів деформації є «переродження» правосвідомості. Йому притаманний максимальний ступінь викрив­лення правових ідеалів, наслідком чого стає свідоме вчинення злочинів, мотивами яких виступають, зокрема, жадібність, помста, зневага до інших осіб, нехтування інтересами суспільства та ін. Особливу небез­печність становить таке «переродження» правосвідомості, наслідком якого є організована злочинність і корупція.

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 4.Поняття та види деформації правосвідомості:

  1. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  2. Характеристика особистості злочинця у сфері нотаріальної діяльності
  3. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ