<<
>>

§ 4.Функції права

Функції права - це основні напрями впливу права на суспільні від­носини.

Право як суспільний феномен розглядається у двох тісно пов’язаних вимірах - соціальному (коли аналізується вплив права на суспільну систему в цілому) та юридичному (у межах якого увагу привертає лише

його специфічний вплив на суспільні відносини, що врегульовані пра­вом).

Це дає підстави для виокремлення соціальних та юридичних функцій права.

Серед соціальних функцій слід виділити, зокрема, такі:

- культурну, яка полягає у тому, що право є засобом закріплення і перенесення від покоління до покоління важливих соціальних цін­ностей та ідей, зумовлює дії та вчинки членів певного суспільства, визначаючи їх переконання;

- інформаційну функцію, яка пов’язана із значенням права як засо­бу збереження та передавання суспільної інформації, зокрема, щодо стандартів людської поведінки;

-комунікативну, яка полягає в тому, що право сприяє порозумінню між членами суспільства, зміцненню соціальної довіри, формує по­вагу до позиції інших;

- ідеологічну, яка полягає в тому, що право виправдовує (легітимує) існуючий суспільний порядок, формує у членів суспільства світогляд, сприяє визнанню ними цінності та соціальної значущості свободи, гуманізму, демократії, справедливості, толерантності тощо.

В юридичній науці також розрізняють дві основні юридичні функ­ції права'.регулятивну та охоронну.

Сутність регулятивної функції обумовлена головним призначен­ням права - регулювати суспільні відносини, тобто досягати їх упо­рядкування, забезпечувати передбачуваність поведінки суб’єктів пра­ва з метою гарантування суспільної свободи. Для цього право насам­перед пропонує членам суспільства правила, в яких зафіксовано суб’єктний та об’єктний склади цих відносин, визначено права та обов’язки суб’єктів правовідносин, а також закріплене коло життє­вих обставин (юридичних фактів), з якими норми права пов’язують настання певних юридичних наслідків.

Крім того, мають бути встанов­лені процедури, які дозволяють суб’єктам набути, підтвердити та ре­алізувати відповідні права і обов’язки.

У регулятивній функції права слід виокремлювати такі напрями'.

- забезпечення суспільного компромісу і досягнення справедливого балансу інтересів. Право сприяє виробленню взаємовигідних або вза­ємоприйнятних умов спільного існування (наприклад, умови співісну­вання релігійних, етнічних та інших соціальних груп), узгодженню різноманітних інтересів (працівників і роботодавців, споживачів і ви­робників тощо);

— організація поведінки членів суспільства. Право пропонує суб’єктам програму дій у тих чи інших типових суспільних ситуаціях (наприклад, при керуванні транспортними засобами, побудові сімейних стосунків, розпорядженні нерухомим майном, сплаті податків), визна­чає соціально допустимі межі поведінки, запроваджує процедури ре­алізації прав і обов’язків (звернення до суду, одержання громадянства, припинення підприємницької діяльності, відмова від спадщини, реє­страція кандидатом у народні депутати та ін.);

-закріплення соціальних статусів і соціальної структури. Ідеться, зокрема, про правове закріплення прав і обов’язків відповідних суб’єктів (наприклад, фізичної або юридичної особи, пенсіонера, без­робітного, інваліда, суб’єкта владних повноважень, торгівця цінними паперами, позичальника, банкрута). Крім того, важливе значення має надання правової форми різноманітним організаційним структурам (банківській системі, судовій системі, системі органів виконавчої вла­ди, адміністративно-територіальному устрою тощо);

-установлення засобів і процедур розв ’язання соціальних конфлік­тів. Право пропонує членам суспільства ефективні інструменти при­пинення існуючих і попередження можливих конфліктів як у публічній, так і у приватній сфері (наприклад, договір, переговори, процедури примирення, відшкодування збитків, судове провадження, мирова угода, вибори, референдум, звернення до правоохоронних органів). Воно передбачає створення суб’єктів, наділених повноваженнями щодо остаточного вирішення таких конфліктів (суд, третейський суд, про­куратура та ін.), і гарантує виконання їх рішень.

Охоронна функціяправа розкриває важливий аспект призначення права, пов’язаний із охороною (захистом) правомірних суспільних відносин. Така охорона здійснюється шляхом забезпечення додержан­ня тих правил, що встановлюються в порядку виконання регулятивної функції права. З цією метою створюються охоронні норми, в яких за­кріплюються підстави та заходи юридичної відповідальності. Тим самим запроваджуються додаткові гарантії ефективного здійснення правом його регулятивної функції.

В охоронній функції права слід виокремлювати такі важливі на­прями:

— відновлення порушених прав і компенсація понесених втрат, що пов’язуються із визнанням неправомірних дій нікчемними та повер-

ненням до первісного стану, відшкодуванням правопорушником за­вданої шкоди, стягненням збитків, компенсацією втрат;

- суспільна відплата за правопорушення. Ідеться про покарання правопорушника, обмеження його прав, покладення на нього додатко­вих юридичних обов’язків та обтяжень;

- попередження можливих правопорушень, тобто: по-перше, запо­бігання вчиненню нових протиправних діянь особою, яка вже скоїла правопорушення, шляхом застосування до неї відповідних обмежуваль­них заходів; по-друге, загальне запобігання правопорушенням у сус­пільстві завдяки демонстрації невідворотності настання несприятливих наслідків у разі вчинення протиправних дій.

Напрями, що охоплюються охоронною функцією права, у подаль­шому конкретизуються у функціях юридичної відповідальності,

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : підручник ІО. В. Петришин, С. П. По­гребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - X. : Право,2015. -368 с.. 2015

Еще по теме § 4.Функції права:

  1. 1. ПОНЯТИЕ СИСТЕМЫ ПРАВА И ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ЕЕ РАЗВИТИЯ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ
  2. 2. СТРУКТУРНЫЙ СОСТАВ СИСТЕМЫ РОССИЙСКОГО ПРАВА
  3. Основана ли философия права (ее часть) на ошибке?
  4. Действительность и действенность права (Ганс Кельзен)
  5. § 1. Теоретическая модель взаимосвязи права и правового отношения в механизме правового регулирования
  6. § 3. Сопутствующие элементы теоретической модели взаимосвязи нормы права, правоотношения и юридического факта
  7. §1 Теоретические основы учения Дворкина о праве
  8. Процесс укрепления Межамериканской системы защиты прав человека
  9. Роль та місце інституту адвокатури в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина
  10. Цели и функции института правовых ограничений
  11. Понятие, структура, функции и виды правосознания
  12. Константинова Анна Владимировна. ФОРМЫ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ ФУНКЦИЙ ПРАВА. Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук. Челябинск - 2014, 2014
  13. Глава 1. Общетеоретические проблемы исследования форм осуществления функций права
  14. Современные проблемы теории функций права и их классификации
  15. Понятие форм осуществления функций права
  16. Глава 2. Особенности, свойства и содержание различных форм осуществления функций права
  17. 2.1. Содержание и свойства информационной формы осуществления функций права
  18. Особенности воспитательной формы осуществления функций права
  19. Содержание коммуникативной формы осуществления функций права
  20. 2.2. Функціональне спрямування санкцій у праві