<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах в усьому світі релігійний фактор суттєво впливає на різні сфери суспільного життя. Теологічні ідеї проникають у сучасні правові концепції, теорії, формуючи дещо інше «бачення» тих чи інших явищ правової дійсності.

Висловлюються міркування щодо духовно-моральних цінностей, які визначають правову ідеологію, правову традицію, свідомість і культуру суспільства. У сучасному постмодерністському суспільстві тільки ісламська правова культура зберігає отнологічні фундаментальні позиції, де право не являє собою головної основи в соціальній, політичній і правовій системах суспільства.

На території сучасної України проживає чимала кількість людей, що сповідують іслам або дотримуються мусульманських поглядів. Іслам в Україні переживає період відродження, залучаючи нових адептів до своєї сфери. Він має різні напрямки, але має єдину мету - побудову суспільства, яке буде жити, керуючись законами шаріату, припускаючи відродження класичного ісламського деліктного права. Ісламське право засноване на переплетенні релігійних норм і положень позитивного права, а його норми націлені на захист п'яти основних цінностей - релігії, життя, власності, продовження роду і розуму.

У той же час, не можна не зазначити, що терористичні акти і вбивства, в основі яких лежить бажання прихильників радикального ісламу відновити халіфат, формує певні упередження щодо представників ісламу. Незнання основних положень ісламських правових інститутів, свідоме спотворення положень шаріату перетворює ісламську правову систему на деструктивний елемент.

Тому вивчення ґенези та основних тенденцій розвитку ісламського деліктного права, розуміння його відмінностей від європейської кримінально-правової традиції є однією з найважливіших проблем юридичної науки і наполегливо вимагає серйозних і глибоких досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми розбудови демократичної, соціальної, правової держави відповідно до положень Конституції України», планів наукових досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» та «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності й права» (державний реєстраційний номер 011U0006H) на 2011-2015 рр. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри права Європейського Союзу і порівняльного правознавства Національного університету «Одеська юридична академія» «Діалог сучасних правових систем. Адаптація правової системи України до європейського права» на 2011-2015 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у тому, щоб на основі комплексного теоретико-правового дослідження виявити і розкрити ґенезу та основні тенденції розвитку ісламського деліктного права.

Для досягнення поставленої мети визначено такі задачі:

визначити стан наукових досліджень ісламського деліктного права в теоретико-правовій думці;

розкрити концепцію деліктного права в загальнотеоретичній юриспруденції;

виявити специфіку методології дослідження ісламського деліктного права;

висвітлити процес еволюції формування та розвитку сучасного деліктного права ісламських країн;

визначити основні тенденції розвитку ісламського деліктного права;

охарактеризувати вплив ісламського деліктного права на сфери взаємодії з іншими державами;

з’ясувати зміст основних джерел ісламського деліктного права в ісламських державах;

розглянути вчення про злочин як один із центральних інститутів ісламського деліктного права;

охарактеризувати вчення про покарання в ісламському деліктному праві від традиційної до сучасної парадигми.

Об'єктом дослідження є ісламське деліктне право.

Предметом дослідження є ґенеза та тенденції розвитку ісламського деліктного права.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальні підходи та методи наукового дослідження.

Порівняльно-правовий підхід наукового пізнання використано при дослідження ролі та місця класичного ісламського деліктного права у правових системах сучасних мусульманських держав (р. 2). Системний підхід забезпечив вивчення закономірностей

функціонування явища правової дійсності як складноструктурового явища. Використання цього підходу до вивчення ісламського деліктного права дозволило виявити його зовнішні і внутрішні зв'язки з метою утворення цілісної картини (п.п. 2.1, 3.1, 3.2). Використання цивілізаційного підходу при аналізові ісламського деліктного права дозволило довести, що в його основі лежать релігійні норми, які становлять ідейну основу деліктного права і спрямовані на забезпечення єдності інтерпретації. Застосування цивілізаційного підходу дозволило показати переплетення і взаємодію формального виду права (деліктного законодавства) і традиційного ісламського деліктного права (п.п. 1.1, 2.1). При з'ясуванні термінологічної різноманітності кримінального законодавства мусульманських країн використано формально-юридичний метод. Цей метод використано при класифікації ісламських кримінально-правових систем у залежності від

ролі класичного ісламського деліктного права в регулюванні кримінально- правових відносин, при вивченні структури ісламського деліктного права та основних джерел (п.п. 1.1, 1.3). Соціологічний метод надав можливість здійснити дослідження ісламського деліктного права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціологічних фактів. Використання соціологічного методу надало можливість «наповнити» дослідження об'єктивними відомостями, фактами про те, яким саме чином у мусульманських країнах здійснюється нормативно-правове регулювання кримінально-правових відносин, якими засобами забезпечується реальна дія норм деліктного права та які конкретно результати при цьому отримано (п.п. 2.1, р. 3). Використання історичного методу дозволило простежити еволюцію ісламської кримінально-правової системи в цілому та її компонентів, зокрема.

Історичний метод дав можливість об'єктивно оцінити ті чи інші проблеми, що виникали у процесі формування ісламського деліктного права та уникнути деяких недоліків, а також визначити місце ісламського деліктного права в системі історичних координат (п.п. 1.1, 2.1).

Теоретичну основу дисертації становлять наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з дослідження загальнотеоретичних аспектів ісламського деліктного права, відображені в роботах А. Алшайхалі, М. Арсанукаєва, В. Артемова, Х. Бехруза, С. Боробенкова, Р. Гилязутдінова, М. Дамірлі, Г. Елаян, В. Журавського, Н. Іванова, О. Кібальніка, О. Малиновського, Р. Мінніахметова, Г. Муромцева, О. Наумова, О. Петровського, М. Садагдар, М. Садовського, А. Саїдова , М. Сігалова, Л. Сюкіяйнена, О. Тарасенко, Н. Торнау, М. Хайдарова, О. Халікова, І. Хутуєва, В. Чіркіна, Р. Шарля, Т. Шокіна, Л. Шонія та ін. Значне місце в дослідженні теоретичних та практичних проблем ісламського деліктного права посідають праці арабських вчених, серед яких, перш за все, слід назвати С. Вазірвал, Р. Елайді, А. Ель-Кахваджі, А.

Массе, І. Мансура, М. Мухаммеда, М. Наджі, А. Саберна, А. Сафара, Н. Сейфа, Х. Табатабай, А. Хомада, Я. Юсефа та ін.

Емпіричну базу роботи становлять закони та інші нормативно- правові акти мусульманських держав (Іран, Пакистан, Ємен, ОАЕ, Катар, Туреччина, Бахрейн, Судан, Саудівська Аравія, Сирія, Ліван, Північна Нігерія та ін.), судова практика, що стосується предмета дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в представленій дисертації уперше у вітчизняній юридичній науці на загальнотеоретичному рівні досліджено концептуальні основи та специфіку концепції, ґенезу та тенденції розвитку ісламського деліктного права. Наукову новизну дослідження конкретизовано у таких положеннях: уперше:

визначено поняття ісламського деліктного права, під яким розуміється сукупність правил зовнішньої поведінки мусульманина, що націлена на узгодження життя з божественними встановленнями, дотримуючись яких людина досягає миру в суспільстві, а порушення цих норм визначається як посягаючий на будь-які права гріх, що тягне за собою покарання;

виявлено особливості ісламського деліктного права, що сформувалися під впливом історичних, географічних, економічних факторів, правової традиції, яка формувалася залежно від впливу того чи іншого мазхабу, тощо;

визначено вплив ісламського деліктного права на інші правові системи світу, і в цьому контексті виявлено характер співвідношення ісламської правової традиції та західної правової традиції;

розкрито юридичну природу таких інститутів ісламського деліктного права, як злочин та покарання;

удосконалено:

основні підходи до класифікації ісламських держав в залежності від ролі класичного ісламського деліктного права у процесі формування та функціонування сучасних ісламських держав;

концептуальні засади деліктного права у контексті його впливу на правову систему ісламських держав, у зв’язку з чим висунуто авторську інтерпретацію: ісламське деліктне право є своєрідним «індикатором» ролі і місця класичного ісламського права у правовій традиції сучасних ісламських правових систем;

набули подальшого розвитку:

положення щодо закономірностей розвитку концепції ісламського деліктного права, що включає такі етапи: період виникнення та доктринальної розробки ісламського деліктного права; період стабільності ісламського деліктного права; період «вестернізації» ісламського деліктного права та період «ісламізації» ісламського деліктного права;

підходи щодо систематизації джерел ісламського деліктного права у різних мусульманських державах, яку можна охарактеризувати як «право юристів», тобто право, норми якого слід шукати в класичних доктринальних працях епохи ідждіхада та послідуючих за ними працях епохи такліда.

Модернізація цих норм пов’язана із світським законодавством ісламських держав.

Практичне значення одержаних результатів полягає у перспективі використання авторського доробку здобувача стосовно основних тенденцій розвитку ісламського деліктного права, в теоретичному обґрунтуванні модернізації концепції ісламського деліктного права. Результати дослідження можуть бути використаними у:

науково-дослідній роботі - при подальшому удосконаленні теоретичних розробок концепції ісламського деліктного права та написанні

робіт загальнотеоретичного, порівняльно-правового характеру з проблем деліктного права в країнах мусульманської правової сім’ї;

практичній діяльності - у налагодженні взаємовідносин України з ісламськими державами, у межах яких необхідно взяти до уваги особливості ісламського права в цілому та ісламського деліктного права, зокрема;

навчальному процесі - при проведенні занять з навчальних дисциплін «Теорія держави і права», «Порівняльне правознавство», спецкурсів «Порівняльне кримінальне право» тощо, а також у процесі підготовки навчальної та навчально-методичної літератури із зазначених курсів, при написанні магістерських, дипломних та бакалаврських робіт.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертації було оприлюднено на: Міжнародній науково-практичній конференції «Правова система: вітчизняні та світові виміри» (м. Київ, 19-20 квітня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Пошук концептуальних засад розбудови правової системи України» (м. Львів, 10-11 червня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні читання, присвячені пам’яті професора Імператорського новоросійського університету П.Є. Казанського» (м. Одеса, 21-22 жовтня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20-21 травня 2011 р.), Міжнародній науково- практичній конференції «Теорія і практика сучасного права: Перспективи та сьогодення» (м. Запоріжжя, 28-29 квітня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження представників юридичної науки - прогрес законодавства України майбутнього» (м. Дніпропетровськ, 24 лютого 2013 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Правова психологія суб’єктів судової правозастосовної діяльності» (м. Херсон, 1-2 березня 2013 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 14 статтях, 7 із яких - у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку, у тому числі 1 - у зарубіжному виданні, а також у 7 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

<< | >>
Источник: МАВЕД Сандра Омарівна. ҐЕНЕЗА ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІСЛАМСЬКОГО ДЕЛІКТНОГО ПРАВА: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Еще по теме ВСТУП:

  1. Стаття 13. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу
  2. ВСТУП
  3. ВСТУП
  4. ВСТУП
  5. ВСТУП
  6. ВСТУП
  7. ВСТУП
  8. Вступление в законную силу обвинительного приговора в отношении главы муниципального образования
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВСТУП
  12. ВСТУП
  13. ВСТУП
  14. ВСТУП
  15. ВСТУП
  16. ВСТУП
  17. ВСТУП
  18. ВСТУП
  19. ВСТУП