Висновки до розділу 1

1. Останнім часом в юридичній літературі з'явилося чимало робіт у сфері ісламського деліктного права. Такий інтерес до дослідження тих чи інших аспектів ісламського деліктного права продиктовано процесами реформування ісламських правових систем, які пов'язані не тільки зі зміною структури ісламського права, але й зі зміною ролі ісламського деліктного права у сучасних правових системах.

Підсумовуючи основні недоліки, властиві сучасній літературі у сфері ісламського деліктного права, слід зазначити:

ісламському деліктному праву присвячено чимало публікацій вітчизняних авторів та дисертацій, захищених арабськими дослідниками у вузах державах СНД. Проте ці роботи не розкривають належною мірою його важливі юридичні особливості. Крім того, вивчення цього феномена не може бути повним без наукового узагальнення нинішньої практики його дії, яка постійно оновлюється, стає усе більш різноманітною;

порівняльно-правовий характер деяких робіт, присвячених компаративістському аналізові тих чи інших інститутів ісламського деліктного права, відбивається тільки у назвах, та самі вони розроблені на основі країнознавчого підходу;

основним об'єктом у таких дослідженнях є законодавча база, тоді як правозастосовна та судова практика залишаються поза увагою вчених;

не можна не констатувати, що у більшості робіт з ісламського деліктного права автори обмежують своє дослідження лише декількома кримінально-правовими системами, як правило, Ірану та Пакистану. Тим самим ігнорується факт існування гібридних правопорядків у тих правових системах, які піддалися впливові заходу та у той же час підтримують розвиток у бік більшого чи меншого слідування букві закону шаріату, або кримінально-правових систем деяких країн Африки, де норми шаріату взаємодіють з нормами звичаєвого права.

2. Аналіз основних підходів до поняття «деліктне право» дозволяє зробити ряд зауважень:

термін «ісламське кримінальне право» несе в собі печатку модернізації та деякої частки умовності. Таке поняття є невідомим традиційній ісламській правовій думці, яка у своєму підході до правил поведінки людей орієнтувалася на розроблену в ісламі концепцію шаріату та помітно відрізняється у своїх вихідних постулатах від сучасних поглядів на право і соціально-нормативне регулювання у цілому;

термін «ісламське деліктне право» також з'явився під впливом західної правової традиції, проте він більше відповідає концепції шаріату, оскільки передбачає можливість притягнення до юридичної відповідальності за вчинення не тільки суто «кримінальних» діянь, але й інших проступків, що підпадають під категорію обов'язкових (наприклад, піст) або заборонених (наприклад, вживання алкоголю, свинини тощо).

3. Методологічні особливості дослідження концепції ісламського деліктного права пов'язані з екстраполяцією наукового знання, суть якого зводиться до запозичення пізнавальних систем з інших наукових напрямків.

При дослідженні ісламського деліктного права використовується велика кількість методологічних прийомів пізнання. Використання різних підходів та методів дозволяє глибше зрозуміти досліджуване явище. Кожен із використаних методів акцентує увагу на різних сторонах ісламського деліктного права. Як головний метод використовується порівняльно-правовий метод, який, у свою чергу, містить у собі ряд методик, що дозволяють виявити загальне та особливе у дослідженні об'єктів правової дійсності. Використання порівняльно-правового методу у поєднанні з іншими методами дозволяє отримати якісне дослідження явищ правової дійсності.

Потенціал методології сучасної юридичної науки дає можливість не тільки об'єктивно визначити важливі юридичні особливості ісламського деліктного права, але й оцінити його перспективи розвитку, дослідити можливості модернізації, а також визначити реальне місце ісламського деліктного права в системі мусульманського права, дослідити основні закономірності становлення, розвитку і функціонування ісламського деліктного права, осягнути основні ідеї, цілі, які лежать в основі цього явища правової дійсності для того, щоб оцінити роль та вплив класичного ісламського деліктного права на функціонування кримінально-правових систем сучасних ісламських держав.