<<
>>

ЗЛОВЖИВАННЯ ДОМІНУЮЧИМ СТАНОВИШЕМ

Ст.86 стосується поведінки підприємств, що домінують на ринку, а саме зловживання становищем. Кожна справа за ст.86 завжди складається з двох компонентів. По-перше, дока­зи домінування підприємства на ринку; по-друге, докази зло-

1 Регламент 418/85 (ЄС), OJ 1985 L 53/5.

2 Регламент 417/85 (ЄС), OJ 1985 L 53/1.

3 Регламент 2349/84 (ЄС), 01 1984 L 219/15, зі змінами у OJ 1985 L 113/34.

4 Регламент 556/89 (ЄС), OJ 1989 L 61/1.

5 Регламент 4087/88 (ЄС), OJ 1988 L 359/46.

6 Регламент 4056/86 (ЄС), OJ 1986 L 378/14.

7 Регламент 2672/88 (ЄС), OJ 1988 L 239/13.

8 Регламент 2671/88 (ЄС), O.J 1988 L 239/9.

9 Регламент 2673/88 (ЄС), OJ 1988 L 239/17.

10 Справа Т-51/89, Tetrapak Rausing SA [1990] ECR II—309.

215

вживання таким становищем. Разом з тим необхідно чітко усвідомлювати, що явне домінування на ринку не є само по собі чимось незаконним. Ст.86 забороняє зловживання ринко­вою владою, а не сам факт її існування.

У ст.86 записано: "Будь-яке зловживання з боку одного або декількох підприємств домінуючою позицією на спільному ринку або на істотній його частині буде заборонене як несу­місне з цілями спільного ринку, оскільки воно може негативно впливати на торгівлю між державами-членами. Таке зловжи­вання може полягати:

а) у прямому або непрямому нав'язуванні несправед­ ливих цін закупівлі чи продажу або інших несправедливих умов торгівлі;

б) в обмеженні виробництва, ринків або технічного роз­ витку на шкоду споживачів;

в) у застосуванні різних підходів до рівноцінних операцій з іншими торговими партнерами, і створенні таким чином невигідних конкурентних умов;

г) у тому, щоб ставити укладання контрактів у залежність від прийняття іншою стороною додаткових зобов'язань, які, за своїм характером або згідно торговельних звичаїв, стосуються предмета таких контрактів".

У загальних рисах домінування означає, що компанія визволяється від пут конкуренції.

Багато причин можуть слугувати такій перевазі у комерційній сфері. Компанія може створити передову технологію, що дає їй можливість у разі отримання патенту обіймати монопольну позицію на ринку. З іншого боку, високі комерційні показники (ціна, якість, асор­тимент продукції і послуг) залишають на узбіччі конкурентів, які опинилися в полі діяльності домінуючої компанії (за­уважимо: не кожне домінування є результатом досягнень). Деякі компанії отримують домінуючу позицію завдяки полі­тиці протекціонізму на внутрішньому ринку, де конкуренти стикаються з бар'єрами, створюваними урядовими структу­рами або зацікавленою фірмою при виході на ринок чи при розширенні присутності.

Коли домінування стає реальним фактом, володар такого привілейованого статусу має визначати свою корпоративну поведінку у світлі нових орієнтирів. Менеджери не повинні слідкувати за поведінкою і вимогами конкурентів, поста-

216

чальників або споживачів і адекватно виробляти власну комер­ційну поведінку. Коли знижується вплив конкурентної дис­ципліни, може зменшуватися прагнення до нововведень, до затрат та зниження цін, зникають стимули до покращення якості товарів та послуг. Тобто домінуюча компанія буде збирати врожай там, де вона не сіяла. Більше того, її поведінка може призвести до диспропорції на ринку. Переваги домі­нуючої компанії упродовж нетривалого терміну можуть при­вести до знищення новачків; випадкові агресивні дії можуть знеохочувати потенційних новачків; прибутки, отримані в одному секторі, можуть перекидатися для субсидіювання ін­шого сектора, в якому ця компанія не є домінуючою. Таким чином створюється джерело "легких грошей", до якого інші учасники процесу не мають доступу.

За своєю природою домінування є нечастим явищем, що викликає багато складних правових питань.

<< | >>
Источник: Татам Алан. Право Європейського Союзу; Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Переклад з англійської. — К.: "Абрис",1998. - 424 с. 1998

Еще по теме ЗЛОВЖИВАННЯ ДОМІНУЮЧИМ СТАНОВИШЕМ:

  1. ЗЛОВЖИВАННЯ ДОМІНУЮЧИМ СТАНОВИШЕМ