РОЗДІЛ І СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ ТОВАРІВ

Договором про ЄС утворюється Європейське Співтова­риство, яке охоплює усі форми економічної діяльності, крім видобутку та операцій з вугіллям, сталлю і ядерною енер­гетикою. Його найближчою метою є створення спільного ринку для усіх видів економічної діяльності.

З метою створення спільного або внутрішнього ринку між країнами ЄС необхідно було усунути не лише такі оче­видні перепони для свободи торгівлі як тарифи і квоти, але й приховані — "нетарифні" бар'єри. Це могли бути звичайні протекціоністські механізми захисту власного товаровироб­ника і постачальника від іноземної конкуренції або просто результати обставин, коли незалежні країни проводили свою власну політику, по-різному розвиваючи національне законо­давство й адміністративну практику.

Наприклад, розбіжності у праві щодо товарних знаків і патентів могли бути перешкодою для вільного руху промис­лових товарів між країнами, а відмінності у професійній структурі і нормах поведінки могли стати на заваді особам, які мали намір практикувати в іншій країні. Фізичні особи і компанії також можуть створювати бар'єри для свободи пере­сування товарів і послуг тощо, коли вони, наприклад, домови-

95

лися не конкурувати на тому самому ринку. Завданням Дого­вору про ЄС є усунення усіх цих перешкод і створення єдиного ринку в рамках Співтовариства, вільного від усіх внутрішніх торгових обмежень, і побудова єдиного торгового бар'єру. Спільний ринок має створюватися шляхом усунення переш­код, перелічених у ст. 3:

а) ліквідація між країнами ЄС мита і обмежень на імпорт та експорт товарів, а також усіх інших заходів, що мають подібний ефект;

б) скасування між членами Співтовариства усіх пере­ шкод для вільного руху людей, товарів, послуг і капіталів;

в) запровадження заходів щодо в'їзду і переміщення людей всередині ринку, що передбачено ст. 100с;

г) створення неспотвореної системи, що забезпечує збе­ реження конкуренції на внутрішньому ринку;

д) зближення законодавства країн ЄС для функціону­ вання Спільного ринку.

Ст.З встановлює чотири основні свободи торговельного права Співтовариства: необхідність запровадження антимоно­польно! політики та норм, що регламентують конкуренцію на внутрішньому ринку; в ній містяться також посилання на необхідність зближення (гармонізації) законодавства.

У цій частині книги буде розглянуте кожне з цих питань. Однак слід зауважити: якщо чотири загальні категорії — товари, люди, послуги і капітал — охоплюють усі можливі форми економічної діяльності, кордони між ними не завжди чіткі. Тому категорії "люди" і "послуги" розглядатимуться у розділах "Робоча сім'я", "Заснування", "Послуги", водночас правила руху грошей (хоча й підпадають під категорію "капі­тал") заторкуватимуться у "фінансових послугах", де ідеться про самоінвестування.

Цей розділ має на меті представити право ЄС щодо сво­боди пересування товарів, містить низку положень, які стосую­ться свободи пересування товарів на внутрішньому ринку, за­грозам і впливам, що регулюються статтями Договору про ЄС:

а) митні бар'єри у торгівлі: ст.12 та 92;

б) дискримінаційні фізичні та технічні перепони у тор­ гівлі: ст.ЗО — 36;

в) державні монополії комерційного характеру: ст.37;

г) державна допомога: ст.92 — 94.

96