<<
>>

ПЕРЕВІРКИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ КОМІСІЄЮ ЗГІДНО РЕГЛАМЕНТА 17/62 (ЄС)

Згідно Договору Комісія створювалася як головний ор­ган, який має примушувати до виконання політики конку­ренції в рамках права ЄС. її повноваження викладено насам-

224

1 Справа 322/81.

2 British Midland v. Aer Ungus, OJ 1992 L 96/34 (Heathrow-Dublin).

3 Справа 41/83, Italy v. Commission [1985] ECR 873.

4 Справа 85/76, Hofmann La Roche [1979] ECR 461 at para. 39 and 41.

5 Справа 62/86, AKZO Chemie [1991] ECR 1-335, at para. 60. Справа 85/76, at para. 57 — 59.

Tenth Commission Report on Competition Policy (1981). 8 Справа 322/81, [1983] ECR 3461, at para. 33.

1 Спрана 22/78. Дин., напр., сирапу 53/87, CICRA |1988| ECR 6039; сирану 238/87, Volvo v. Vc-ng |1988| ECR 6211.

Справа 85/76, рага. 48.

Справа 27/76, para. 121 — 122.

4 Справа 27/76, para. 78-81.

5 Смраііа 322/81, para. 23 - 8.

Справи 40, 48, 50, 54 - 56, 111, 113 і 114/73, Suikcr |1975| I-CR 1663, para. 371.

225

перед у Регламенті 17/621. Цей Регламент визначає повнова­ження Комісії щодо перевірок і покарання, а також права при наданні індивідуальних винятків і негативних оцінок. Євро­пейський суд постановив, що надання повноважень для пере­вірок і покарань одній інституції не порушує основні прин­ципи права Співтовариства2. Європейський суд також під­твердив сферу повноважень Комісії щодо перевірок у справі National Panaconic3, відкинувши аргумент, що такі повнова­ження можуть порушувати права людини як основні принципи права Співтовариства. Однак Європейський суд взявся забез­печити підприємства, які перевірялися, правом висловити свої аргументи на будь-якому процесі, спрямованому проти них.

У ст.П і 14 Регламенту 17/62 (ЄС) викладено основні повноваження Комісії у розслідуванні можливих порушень.

Ст.П стосується звернень за інформацією. Комісія може вима­гати інформації від "урядів і компетентних органів країн-членів, а також підприємств або асоціацій підприємців". Якщо інформація надається підприємствами або асоціаціями під­приємців, її копія має направлятися до урядів країн. Вимога має включати правову основу і мету, а також попередження про штрафи у разі надання недостовірної інформації. Якщо необхідна інформація не надається, Комісія може вимагати її згідно рішення, яке розглядається Судом першої інстанції. Ст.14 стосується повноважень Комісії щодо розслідувань. Ці повноваження є дуже широкими і конкретно передбачають:

—перевірку бухгалтерських книг та інших бізнесових документів;

—копіювання бухгалтерських книг і документів, отри­мання витягів з них;

—вимогу усних пояснень на місці;

—відвідування будь-яких помешкань, земельних ділянок і транспортних засобів підприємств.

Комісія не зобов'язана погоджувати свої дії з підприємст­вом, якщо вона діє на підставі рішення, або навіть сповіщати

Конкуренція в транспортному секторі регулюється серією спеціальних регламентів.

2 Спільні справи 100 - 103/80, Musique Diffussion Francaise [1983] ECR 1825.

3 Справа 136/76, National Panaconic (VK) [1980] ECR 2033. 226

про це заздалегідь. Однак вона має поінформувати національні компетентні органи, що займаються питаннями конкуренції, і у разі необхідності просити про допомогу у проведенні роз­слідування. Національні органи зобов'язані надавати допомогу у перевірці, коли підприємство перешкоджає її проведенню. У справі Hoechst1 Європейський суд визнав, що національні органи, якщо їх просять про допомогу у розслідуванні, якому підприємство перешкоджає, не мають права переглядати оцін­ки Комісії про необхідність розслідування. Можуть накла­датися штрафи, якщо підприємство відмовляється здійсню­вати перевірку або якщо воно не надає повний пакет доку­ментів, необхідних для розслідування. Проте воно має право не надавати документацію, пов'язану з промисловими таєм­ницями2 або з визначеною правами конфіденційною інфор­мацією3.

За певних обставин Комісія може прийняти тимчасове рішення про запровадження тимчасової опіки4. Вона може це робити тільки у разі крайньої необхідності для захисту заці­кавленої сторони або державних інтересів від "серйозної і непоправної шкоди"5. Здається, що потенційна шкода лише тоді буде серйозною і непоправною, якщо Комісія не зможе виправити будь-якої шкоди, завдяки своєму рішенню, прийня­тому у конкретних обставинах6. Проте сторона, що виступила з проханням про тимчасові заходи, мусить тільки доводити наявність prima facie доказів для порушення справи7. Що стосується самого рішення, воно має відповідати усім вимогам

1 Спільні справи 46/87 та 227/88, Hoechst AG [1989] ECR 2859.

2 Справа 62/86, AKZO Chemie.

3 Справа 155/179, AM and S.

Суд ЄС підтвердив, що Комісія не має повноважень приймати тимча­сові рішення у справі 792/79R Camera Care [1980] ECR 119. А саме суд заявив: "З цієї метою неможливо виключити те, що реалізація права на прийняття рішень, яка надана Комісії, повинна включати поступові стадії з тим, щоб остаточне рішення щодо порушення могло б передувати будь-яким попереднім заходам, що можуть знадобитися у будь-який момент".

5 Справа 792/79R. Серйозну шкоду можна завдати особі або громадсь­ кому інтересу в цілому. Тому необхідно дотримуватися процесуальних гаран­ тій відповідно до Регламента 17/62 (ЄС).

6 Справа Т-44/90, La Cinq [1992] ECR II-l. Там само.

227

Договору, включаючи виклад причин, що має дати право СПІ переглянути рішення в разі необхідності1.

Комісія може прийняти попереднє рішення в ході роз­гляду, пов'язаного з нотифікацією угоди для індивідуальних вилучень згідно ст.85(3). Як правило, підприємство не буде покараним виплатою штрафу згідно ст.15 Регламенту 17/62 (ЄС) у проміжок між моментом нотифікації і прийняттям рішення. Однак ст.15(6) практично нівелює перевагу цього положення, якщо Комісія прийме попереднє рішення, що угода не підпадає під вилучення.

Якщо Комісія дійде висновку, що подана їй угода не підпадає під дію ст.85 і 86, вона може видати негативну оцінку згідно ст.2 Регламента 17/62. Це свідчить про відсутність підстав того, що наявні факти підпадають під ст.85(1) або ст.86 Договору. Пізніше Комісія може змінити свою позицію через те, що змінились обставини або з'явились нові факти. Згідно ст.85(3) (ЄС), рішення Комісії про надання індивідуального вилучення має бути опублікованим. Вилучен­ня може надаватися на обмежений термін. При вирішенні питання про надання індивідуальних вилучень і негативних оцінок Комісія має заслухати усі зацікавлені сторони, як цього вимагає ст.19 Регламента 17/62 (ЄС).

Основною спеціалізацією Комісії в царині політики кон­куренції є розгляд справ, пов'язаних з порушеннями законо­давства. Тут розслідуються випадки з можливими порушен­нями ст.85 і 86. Ініціатором таких процесів є Комісія, але це також можуть бути звернення з боку держави — члена ЄС або зацікавленого підприємства. Під час розгляду справ про пору­шення письмовий протест вручається представникам під­приємств у разі, коли Комісія має намір накласти штраф. Зрештою достатнім є повідомлення в Офіційному журналі. Протест є етапом процесуальної дії, в ньому містяться інкри­міновані порушення та факти, що підтверджують таку інфор­мацію2. Після слухань-' Комісія консультується з Консуль­тативним комітетом з обмежувальної практики і монополій, а

1 Сирана 292/79R.

2 Спільні снрани С-89, KM, ЇМ, 116, 117 та 125 - 129/85, para. 152 - 15/1.

' Відносно процесуальних пран у :ііюрпсшіях про порушення див. дис­кусію стосонію прана на слухання.

228

потім приймає рішення. Рішенням може припинятися будь-яка діяльність, що порушує ст.85 і 86, а також накладатися штрафи на підприємства1. Сума штрафів може переглядатися залежно від інших складових рішення2.

Дії Комісії з впровадження політики конкуренції Спів­товариства можуть переглядатися Судом першої інстанції (СПІ), звідки справи подають па апеляцію до Європейського суду. Позивач, скарга якого не розглядалась, надсилає позов про бездіяльність згідно ст.175 (ЄС)!. Проте Комісія не зобо­в'язана починати розгляд справи або проводити розслідування, якщо вона вважає, що питання не становить значного інтересу для Співтовариства'1. Позиція суб'єкта процесу про порушення визначена чітко. Він може домагатися судового перегляду будь-якого рішення5, що стосуеться його відповідно до ст.173 (ЄС). Підприємство, яке підпадає під рішення Комісії про порушення права конкуренції Співтовариства і домагається судового перегляду, може подати апеляцію щодо призупинки рішення згідно ст.185 і 186 (ЄС). Інколи позивач, незадово-лений рішенням Комісії, може також вимагати перегляду рішення, якщо він може довести locus standi".

<< | >>
Источник: Татам Алан. Право Європейського Союзу; Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Переклад з англійської. — К.: "Абрис",1998. - 424 с. 1998

Еще по теме ПЕРЕВІРКИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ КОМІСІЄЮ ЗГІДНО РЕГЛАМЕНТА 17/62 (ЄС):

  1. Стаття 363. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами
  2. Стаття 422. Порядок перевірки ухвал слідчого судді
  3. Стаття 587. Проведення екстрадиційної перевірки
  4. Стаття 344. Перевірка обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем
  5. Стаття 345. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів
  6. Стаття 350. Права та обов’язки посадових осіб підприємства, що перевіряється, під час проведення документальних перевірок
  7. Стаття 351. Документальні невиїзні перевірки
  8. Стаття 15. Сертифікаційні перевірки та нагляд
  9. Стаття 20. Розгляд скарг на рішення уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його посадових осіб
  10. ГЛАВА 8. ПЕРЕВІРКИ
  11. Стаття 76. Порядок проведення камеральної перевірки
  12. Стаття 79. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки
  13. Стаття 80. Порядок проведення фактичної перевірки
  14. Стаття 224. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами
  15. Стаття 241. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами