<<
>>

Масштаби зловживання

Спочатку вважалося, що ст.86 буде присвячена зло­вживанням ринковою владою, а не намаганням встановити або утримати домінування. Побіжний погляд на перелік зло­вживань у ст.86 виявляє, що поняття справедливості (ст.86(а)), шкоди (ст.86(Ь)) і дискримінації (ст.86(с)) розглядались як лихо, з яким треба боротися.

У першій же справі щодо домінування Суд ЄС відхилив так вузько трактоване уявлен­ня. У справі Continental Can1 щодо відповідності ст.86 було визнано, що ст.86 має тлумачитися не тільки у світлі її дії, форми і змісту, але також у світлі "системи і цілей Договору". Суд підкреслив, що ст.З(і) Договору створює таку систему, де конкуренція у межах спільного ринку не спотворюється. Суд заявив: "Це положення спрямоване не тільки на практичні дії, що можуть безпосередньо зашкодити споживачам, але також на такі, що завдають шкоди шляхом впливу на ефективну структуру конкуренції, як зауважено у ст.З(г) Договору". Згід­но справи 6/72 стає очевидним, що ст.86 охоплює поведінку, пов'язану не тільки зі зловживанням, тобто є несправедливою,

Справа 6/72.

217

упередженою або дискримінаційною, але також поведінку, що вражає структуру ринку незалежно від упливу на споживачів.

У справі Hoffman La Roche1 суд зробив ще один крок вперед при тлумаченні ст.86 як стримувача зловживань, коли визнав, що: "Концепція зловживання є об'єктивною концеп­цією, пов'язаною з поведінкою підприємства, яке обіймає домінуючу позицію на ринку, коли внаслідок лише присут­ності цього підприємства рівень конкуренції послаблюється, а через звернення до методів, що відрізняються від таких, які обумовлюють нормальну конкуренцію на вироби і послуги, спостерігається створення перешкод для утримання рівня конкуренції, який ще існує на ринку, або для зростання такої конкуренції".

Таким чином проблема, проти якої спрямована ст.86, є багатогранною.

Це — експлуататорська або нечесна поведінка; використання методів, що зашкоджують ефективній структурі ринку; бізнесова практика, що відрізняється від існуючої за нормальних конкурентних умов. Коли є необхідність змен­шити негативний ефект, то необхідно запровадити точні ха­рактеристики для різних категорій зловживань.

Часто зловживання поділяються на дві категорії: експлу­ататорські й антиконкурентні. Перші стосуються нав'язування споживачам несправедливих умов, а другі — створення умов, що перешкоджають або обмежують можливості інших під­приємств конкурувати з домінуючим. Однак у той час, як певні зловживання можна чітко визначити (наприклад, конкуренти, що збивають ціни для усунення суперників з ринку, можуть, принаймні спочатку, приносити користь споживачам), багато з них впливають негативно як на споживачів, так і на кон­курентів (як, наприклад, дискримінаційні ціни).

Експлуататорські зловживання стосуються параграфів (а) і (Ь) у переліку до ст.86, натомість антиконкурентні або змі­шані дії підпадають під параграфи (в) і (г), оскільки пов'язані з несправедливими умовами контрактів з іншими торговцями. Антиконкурентні порушення мають включати дії, що впли­вають на структуру ринку, а також на кожного конкурента2:

"Забороняючи зловживання домінуючою позицією на ринку, оскільки вони можуть впливати на торгівлю між державами-членами, ст.86 охоплює не тільки зловживання, що можуть завдати безпосередньої шкоди споживачам, а також ті, що шкодять їм побічно, руйнуючи ефективну конкурентну струк­туру, передбачену ст.З(г) Договору".

Із заяви Європейського суду у справі Хофман Ла Рош стає зрозуміло, що поведінка, пов'язана зі зловживанням, це ненормальна поведінка, оскільки вона знаходиться за межами нормальної конкуренції. Однак ні Комісія, ні Суд ще не спро­моглися дати повного визначення нормальної конкуренції.

Антиконкурентна поведінка може включати дискримі­наційне ціноутворення, що виявила Комісія у випадку з British Telecom1, коли відправка повідомлення коштувала значно більше, ніж у разі його надходження з будь-якого іншого місця Союзу. Продаж товарів, прив'язаний до дистриб'юторів або роздрібних торговців, також може викликати зловживання, як у випадку з Хофман Ла Рош. Політика, що обмежує імпорт, має розглядатися як антиконкурентна, тому що вона при­зводить до розподілу у межах Спільного ринку. Однак Євро­пейський суд пішов далі і визначив, що поведінка, яка спри­чиняє скорочення експорту, також має вважатися антиконку­рентною2. Відмова з боку домінуючого підприємства постав­ляти товари дистриб'юторам може призвести до витіснення торговця з його бізнесу, а, отже, є антиконкурентною3. Однак тільки довільна і невиправдана відмова підпадає під ст.86 (ЄС). За відсутності інших факторів було б малоімовірним, щоб небажання постачати товари дистриб'юторам, які мають значну заборгованість, мало розглядатись як зловживання.

<< | >>
Источник: Татам Алан. Право Європейського Союзу; Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Переклад з англійської. — К.: "Абрис",1998. - 424 с. 1998

Еще по теме Масштаби зловживання:

  1. УГОДИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ КОНКУРЕНЦІЮ
  2. Масштаби зловживання
  3. ФАКТОРИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ДОМІНУВАННЯ
  4. РЕГЛАМЕНТ ПРО КОНТРОЛЬ ЗА ЗЛИТТЯМ КОМПАНІЙ
  5. Зміст
  6. Історичний розвиток кримінально-правової заборони фіктивного підприємництва
  7. Зарубіжний досвід регламентації та застосування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво
  8. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  9. Принципи реалізації державної виконавчої влади у галузі сільського господарства
  10. Злочини у сфері нотаріальної діяльності: кримінально-правова характеристика
  11. 3.1. Поняття та основні заходи загальносоціального запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
  12. Спеціально-кримінологічне запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності